ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 620/753/19
провадження № К/9901/29082/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Чернігівської міської ради
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 (суддя Падій В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 (головуючий суддя Карпушова О.В., судді Губська Л.В., Степанюк А.Г.)
у справі № 620/753/19
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівської міської ради
про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернігівської міської ради, в якій просив визнати незаконним та скасувати п. 5 рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2018 № 35/VII-24 у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0686 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов`язання Чернігівської міської ради розглянути повторно на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 07.07.2017 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0686 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №620/753/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019, позов задоволено повністю.
3. Чернігівська міська рада з вищевказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 у справі №620/753/19 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 07.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської міської ради з письмовим клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,0686 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . До клопотання додав копії паспорта і ідентифікаційного номера; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
5. Рішенням Чернігівської міської ради від 28.02.2018 №28/VІІ-23 (п. 9) відмовлено позивачу у наданні вищевказаного дозволу, посилаючись на норми ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та лист Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 12.02.2018 № 01-18/219, в якому останнє зазначило про відсутність правових підстав для винесення на розгляд сесії Чернігівської міської ради питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0686 га по АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до зняття встановленої пунктом 3 рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" (45 сесія 6 скликання) тимчасової заборони на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця".
6. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 10.09.2018 у справі №2540/2494/18, яке набрало законної сили 17.10.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправним та скасував п. 9 рішення Чернігівської міської ради від 28.02.2018 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0686 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов`язав Чернігівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2017 та вирішити питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0686 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
7. На виконання рішення суду від 10.09.2018 у справі № 2540/2494/18 відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0686 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в
АДРЕСА_1. 8 . Рішенням від 26.10.2018 №35/VІІ-24 (п. 5) Чернігівська міська рада відмовила позивачу у наданні вищевказаного дозволу, посилаючись на норми ч. 7 ст. 118 ЗК України та лист Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 12.02.2018 № 01-18/219.
9. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що підстава для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не узгоджується з ч. 7 ст. 118 ЗК. Так, відповідач як на підставу для відмови в наданні дозволу посилався на лист управління архітектури Чернігівської міської ради від 12.02.2018 №01-18/219. Однак, рішенням суду від 10.09.2018 у справі №2540/2494/18 вже було встановлено, що обставини викладені в листі управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 12.02.2018 № 01-18/219 не є підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою в розумінні ст. 118 ЗК України.
Рішення суду від 10.09.2018 у справі №2540/2494/18 має преюдиційний характер, а обставини встановлені ним не підлягають доказуванню в силу ч.4 ст. 78 КАС України
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, відповідач вважає, що ним не було допущено протиправних дій, обране позивачем місце розташування земельної ділянки не відповідає містобудівній документації м. Чернігова. Також відповідач вважає, що суди протиправно втрутилися в дискреційні повноваження Чернігівської міської ради.
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
13. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у ч. 2 ст. 2 КАС України, де зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
14. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (за текстом - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".
15. Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
16. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.