ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 500/988/19
провадження № К/9901/33824/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Большакової О.О., суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.)
у справі № 500/988/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України,
третя особа: Ліквідаційна комісія МВС України в Тернопільській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія МВС України в Тернопільській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 ;
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.
4. У поданій касаційній скарзі МВС України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач згідно наказу УМВС України в Тернопільській області від 06.03.2000 №92 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ України у відставку у званні підполковника внутрішньої служби (зі зняттям з обліку) з посади помічника начальника штабу пожежогасіння Держаної пожежної охорони м. Тернопіль з 27.02.2000 .
6. 12.10.2018 ОСОБА_2 вперше встановлена ІІІ група інвалідності (довічно), причина інвалідності "захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ", про що свідчить виписка з акта огляду МСЕК.
7. Позивач звернувся із відповідною заявою до УМВС України в Тернопільській області, в якій просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції.
8. Листом від 18.01.2019 № 15/2-К-971 МВС України повідомило позивача про те, що Законом України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" від 13.02.2015 № 208-VIII (далі - Закон № 208-VIII) внесено зміни до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), згідно з якими частину десяту, якою право на отримання ОГД поширювалося на пенсіонерів міліції та осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, виключено, а тому права на ОГД пенсіонери міліції та особи, залучені до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, не мають. Таким чином, оскільки позивач, як підполковник внутрішньої служби, належав до категорій осіб начальницького складу державної пожежної охорони, то норми Закону № 565-XII на останнього не поширюються, як наслідок відсутні правові підстави для призначення та виплати позивачу ОГД.
9. Не погодившись з цим рішенням МВС України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач не проходив службу у підрозділах міліції, які визначені статтею 7 Закону № 565-XII та йому не присвоювалося спеціальне звання міліції. Тобто, в силу положень статті 16 Закону № 565-XII, позивач не може бути визнаний працівником міліції.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції. На думку скаржника, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в силу положень статті 16 Закону № 565-XII позивач не може бути визнаний працівником міліції, а відтак і не має права на отримання ОГД.