ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 592/4591/17, адміністративне провадження № К/9901/22493/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзеров А.А. Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2017р. (суддя - Костенко В.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р. (судді - Зеленський В.В., П`янова Я.В., Чалий І.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії відповідача щодо не врахування, при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, стажу роботи на посаді слідчого прокуратури Путивльського району Сумської області;
зобов`язати відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту призначення з 03.06.2013р. із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді 8 років 11 місяців 17 днів стажу, який складається з календарного періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 04.05.1972р. по 28.05.1974р., половини строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1975р. по 01.07.1979р., стажу роботи на посаді слідчого прокуратури Путивльського району Сумської області з 30.04.1980р. по 23.04.1985р., що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;
зобов`язати відповідача призначити, судді у відставці, починаючи з 03.06.2013р., щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків від суми суддівської винагороди на посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 03.06.2011р. здійснити перерахунок довічного грошового утримання з розміру 82 % на 90 %.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 06.08.2011р. він перебуває на обліку в Сумському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати за стаж на посаді судді, який складається з посади судді 21 рік 4 місяці 1 день, слідчого прокуратури 4 роки 11 місяців 24 дні, періоду проходження строкової військової служби 2 роки 25 днів. При звернені про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з зростанням суддівської винагороди працюючого судді, відповідачем не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме: періоду проходження строкової військової служби, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, періоду роботи на посаді слідчого прокуратури.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2017р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправними дії відповідача, щодо не врахування, при перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці, до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та періоду роботи на посаді слідчого прокуратури Путивльського району Сумської області.
Зобов`язано з 25.10.2016 р. провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням стажу роботи на посаді судді ще 8 років 11 місяців 17 днів стажу, який складається з календарного періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 04.05.1972 р. по 28.05.1974 р., половини строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1975 р. по 01.07.1979 р., роботи на посаді слідчого прокуратури Путивльського району Сумської області з 30.04.1980 р. по 23.04.1985 р., у розмірі 90 відсотків від суми суддівської винагороди на посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, здійснити перерахунок довічного грошового утримання з розміру 82 відсотків до 90 відсотків.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача 640 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до вимог пункту 5 прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру" не призначаються, а раніше призначені пенсії не переховуються.
У відзиві на касаційну скаргу, позивач, зазначив, що вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 04.05.1972р. по 28.05.1974р. проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР, з 01.09.1975р. по 01.07.1979р. навчався в Харківському юридичному інститут, з 30.04.1980р. по 23.041985р. працював на посаді слідчого прокуратури Путивльського району Сумської області, з 06.04.1990р. по 16.03.1998р. на посаді судді Путивльського районного суду Сумської області, з 17.03.1998р. по 05.08.2011р. суддею апеляційного суду Сумської області.
Постановою Верховної Ради України №3625-VI від 07.07.2011р. звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
З 06.08.2011р. перебуває на обліку в Сумському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати за стаж на посаді судді, який складається з посади судді 21 рік 4 місяці 1 день, слідчого прокуратури 4 роки 11 місяців 24 дні, періоду проходження строкової військової служби 2 роки 25 днів.
У квітні 2017 року під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку із збільшенням розміру суддівської винагороди працюючого судді, відповідачем визначено довічне грошове утримання позивача в розмірі 82% суддівської винагороди.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, періоди роботи позивача на посаді слідчого прокуратури, період проходження строкової військової служби, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді давали право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди та враховувались при здійсненні перерахунку у зв`язку із зростанням суддівської винагороди працюючого судді.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.