ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 750/12824/16-а, адміністративне провадження № К/9901/22598/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.04.2017р. (суддя - Карапута Л.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017р. (судді- Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.12.2016р., зобов`язати провести перерахунок з 01.12.2016р. призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розміром 88% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням проведеної виплати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки у разі зміни розміру грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, в обов`язковому порядку підлягає перерахунку також і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження його граничного розміру.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.04.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017р. позов задоволено.
Визнано протиправною відмову щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці від 01.12.2016р.. Зобов`язано здійснити позивачу перерахунок з 01.12.2016р. призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розміром 88% від грошового утримання судді у розмірі 28800 грн., який працює на відповідній посаді, із врахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь позивача судовий збір у розмірі 551грн. 20 коп.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що стаж роботи позивача на посаді судді визначений відповідно до норм чинного законодавства, такий стаж не перевищує 16 років, а тому призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 80% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідає нормам закону. Перерахунок, позивачу, щомісячного грошового утримання проводився з 1 числа місяця, наступного після місяця, в якому відбулось підвищення розміру заробітної плати судді, який працює за відповідною посадою.
При цьому посилається на те, що розмір суддівської винагороди працюючому судді, підвищився з грудня 2016 року, позивач із заявою про перерахунок звернувся 02.12.2016р., проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу з 01.01.2017р. було недоцільним, оскільки згідно з положенням пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIIІ, його розмір був би менший, ніж той, що позивач отримував на час звернення, враховуючи встановлене законодавче обмеження з 01.01.2017р., яке діяло до 05.01.2017р., вважає, що відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 88% з 01.12.2016р.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 15.09.2016р. перебуває на обліку в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання судді у відставці .
Згідно розпорядження Чернігівського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України від 04.11.2016р. №124366 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді, з обчислення стажу на посаді судді 16 роки 15 днів (а.с.34).
Не погоджуючись з рішенням Чернігівського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України, звернувся з адміністративним позовом до суду. Судом позов задоволено. Визнано дії відповідача незаконними, зобов`язано перерахувати та призначити позивачу з 15.09.2016р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці розміром 88% грошового утримання судді.
01.12.2016р. збільшився розмір заробітної плати працюючого судді, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, позивачу видано довідку №03-36/1219 від 02.12.2016р., згідно з якою заробітна плата, яка враховується при перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 01.12.2016 року становить 28 800грн.(а.с.20).
Позивач посилається на ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
У зв`язку з підвищенням суддівської винагороди, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Відповідач листом № 22873/08 від 09.12.2016р. повідомив позивача про прийняття рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.33), оскільки згідно з положенням пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIIІ, його розмір був би менший, ніж той, що позивач отримував на час звернення, враховуючи встановлене законодавче обмеження та не перевищував 10 740 грн.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі зміни розміру грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді (в тому числі у зв`язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати), в обов`язковому порядку підлягає перерахунку також і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження його граничного розміру. Тобто при зміні з 01 грудня 2016 року розмір суддівської винагороди судді місцевого суду, зміні підлягає і щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке визначається у певних відсотках від зміненого 01 грудня 2016 року грошового утримання працюючого судді.
Посилання відповідача на положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", відповідно до якого тимчасово з 01.01.2016 по 31.12.2017, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не може перевищувати 10740 грн., а відповідно і розмір раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання обмежується максимальним розміром 10740 грн. суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки зміни до зазначеного вище Закону були внесені на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, положення якого Конституційним Судом України визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 08.06.2016.