1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



11 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 580/1525/19

провадження № К/9901/29438/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 (суддя Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 (головуючий суддя Єгорова Н.М., Сорочко Є.О., Федотов І.В.)

у справі № 580/1525/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу, згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018 та факту подання позивачем усіх документів, передбачених Порядком, затвердженим постановою від 25.12.2013 №975.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019, у справі №580/1525/19 відмовлено у задоволенні позову.

3. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №580/1525/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 04.09.2014 по 30.01.2015 проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом ТВО командира військової частини польова пошта В2332 від 30.01.2015 №31 його було звільнено з військової служби у запас за пп. "б" ч. 8 (за станом здоров`я) ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

6. Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 30.03.2015 Серія 10ААА № 012511, позивачу встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 30 % у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.

7. Згідно з випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААА № 538798, під час проведення повторного огляду позивача 16.03.2017 йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.03.2017.

8. У зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 182 700 грн 00 коп.

9. Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №124530 від 08.06.2018 під час проведення вторинного огляду позивачу 08.06.2018 встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності, яка пов`язана із захистом Батьківщини.

10. У зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності позивач звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги.

11. 28.12.2018 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 28.12.2018 №139, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що згідно з ч.4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у разі зміни групи інвалідності доплата до одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, а позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.

12. Вважаючи вищезазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачу встановлено вищу групу інвалідності (змінено) понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності, тоді як чинне законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності лише протягом дворічного строку з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

14. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 30.09.2019 у справі №825/1380/18, від 21.08.2018 у справі №278/2478/17, вважає, що у позивача як інваліда ІІ групи право на отримання одноразової грошової допомоги виникло з моменту встановлення ОСОБА_1 інвалідності з 08.06.2018.

15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач наголошує, що позивачу встановлено вищу групу інвалідності (змінено) понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності, тому висновки судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

17. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.

18. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

19. Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

20. За приписами ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" " від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

21. Так, право на виплату одноразової грошової допомоги передбачено Законом №2011-ХІІ, який було доповнено ст.ст. 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.

22. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.


................
Перейти до повного тексту