ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6179/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря - Купрейчук С. П.
за участі: Прокурор Офіса Генерального прокурора - Штін Д.С. (посв. № 055276 від 07.02.2020); арбітражний керуючий Приходько Д.В. ( посв. №1856 від 12.07.2017); Відповідач 1 ( представник ТОВ "РМ-Інвест") - Менюк С.А. ( дов. від 20.01.2020); Відповідач 2 ( представник ОСОБА_1 ) - Коляда С.М. ( дов. від 22.09.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020
у справі
за позовом Заступника прокурора Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест", ОСОБА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна
в межах справи №910/6179/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції обставини справи
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/6179/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" (Далі - ТОВ "РМ-Інвест", боржник), порушена ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017.
1.1. Постановою Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 ТОВ "РМ-Інвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії Ковезу А.І. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рм-Інвест" банкрутом за номером 43497 від 07.06.2017.
1.2. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 27.06.2019 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою до ТОВ "РМ-Інвест", ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна в межах справи про банкрутство ТОВ "РМ-Інвест" №910/6179/17.
1.3. Так, 08.09.2016 між ТОВ "РМ-Інвест" (Далі - продавець) та ОСОБА_1 (Далі - покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку (Далі - Договір) відповідно до п. 1.1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність належний продавцю на праві приватної власності нежилий будинок, загальною площею 843,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці загальною площею 0,145 га, код земельної ділянки 90:013:00285, (далі - нежилий будинок).
Згідно п. 2.1 Договору за домовленістю сторін продаж нежилого будинку вчинено за 951 7818,78 грн., в тому числі податок на додану вартість становить 158 619,80 грн.
1.4.Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що метою оспорюваного договору було ухилення ТОВ "РМ-Інвест" від зобов`язань перед державою в особі кредиторів, зокрема Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, шляхом виведення майна на пов`язану із боржником особу з подальшим рішенням про ліквідацію та ініціювання справи про банкрутство за власним рішенням, що порушує права та інтереси кредиторів, є недобросовісним, не відповідає правомірній меті та діяльності учасників цивільних відносин. Крім того, прокурор в своїй заяві посилається на те, що відчуження майна відбулось за ціною, значно нижчою від ринковою менш як за один рік до порушення справи про банкрутство та без відповідної оплати покупцем.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі
№ 910/6179/17 заяву прокурора задоволено повністю та визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" (далі - ТОВ "РМ-Інвест") та ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 повернути в ліквідаційну масу ТОВ "РМ-Інвест" нежилий будинок загальною площею 843,30 кв.м.
2.1. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що подання даного позову саме прокурором було зумовлене порушенням вимог чинного законодавства під час продажу майна боржника та позбавлення держави в можливості отримання коштів, заявлених в межах справи про банкрутство, з огляду на що Заступник прокурора міста Києва правомірно звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскільки останніми захист цих інтересів не здійснювався.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що висновок оціночно-будівельної експертизи від 26.03.2018 №30/03-2018, який наданий учасником провадження у справі про банкрутство, свідчить про те, що нежилий будинок площею 843,30 кв.м. було відчужено за ціною значно нижче ринкової, що свідчить про намір ухилення боржника від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
Також, місцевий господарський суд зазначив, що спірний правочин укладено із заінтересованою особою, яка була на момент укладення правочину та на тепершній момент є керівником ТОВ "РМ-Інвест", одним із учасників товариства та одним із кінцевих бенефіціарних власників банкрута та володіє інформацією про майновий стан продавця, тому, на думку суду першої інстанціїї, відчуження спірного майна на користь заінтересованої особи свідчить про умисне виведення активів товариства за заниженою ціною з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань перед кредиторами.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу ТОВ "РМ-Інвест" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.10.2019 у справі №910/6179/17 задоволено повністю.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/6179/17 задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.10.2019 у справі № 910/6179/17 скасовано, прийнято нове рішення.
Відмовлено у задоволенні позовної заяви Заступника прокурора Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до ТОВ "РМ-Інвест", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна в межах справи
№ 910/6179/17 про банкрутство ТОВ "РМ-Інвест".
3.1. У наведеній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідність або невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Суд другої інстанції встановив, що звертаючись до суду із позовом, прокурор не вказав, чому оспорюваний правочин не відповідає вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України, проте судом було досліджено та встановлено, що спірний договір купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016 відповідає вимогам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, які діяли саме на момент учинення правочину.
Однак, суд другої інстанції звертає увагу на те, що такої підстави для визнання правочину недійсним, як укладення договору з заінтересованою особою, законодавство, яке діяло на момент вчинення правочину не містило, така умова не була передбачена ані Господарським та Цивільним кодексами України, ані Законом про банкрутство.
Апеляційний господарський суд встановив, що позивач, звертаючись до суду із позовом вказував лише одну підставу для визнання договору недійсним, передбачену ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), а саме, що боржник здійснив відчуження нежилого будинку за ціною нижчою від ринкової, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів, проте, як вважає суд другої інстанції, диспозиція абз. 3 ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство, передбачає три обов`язкові умови для визнання договору недійсним: майно було продано за ціною нижчою/вищою від ринкової; в результаті укладення саме цього договору майна у боржника стало не вистачати для задоволення вимог кредиторів, тобто боржник став неоплатний та наявність причинного зв`язку між двома першими умовами.
Також, суд другої інстанції зазначив, що задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до оціночно-будівельної експертизи від 26.03.2018 №30/03-2018 (а.с. 28-64 Т1) спірне нежитлове приміщення було продане за ціною нижче ринкової, що, на думку суду першої інстанції, призвело до того, що майна у боржника стало не вистачати для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим останній через 6 місяців звернувся до суду з заявою про визнання банкрутом.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду, про те, що саме укладення спірного договору за ціною нижчою від ринкової, призвело до неоплатності боржника, ґрунтувався на документах наданих прокуратурою (висновку про вартість об`єкта оцінки станом на 10.02.2017, 29.03.2017 тощо), які носять вірогідний характер, тому в силу положень ст. ст. 76, 79 ГПК України такі докази не є належними.
Належним та допустимим доказом у справі в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, є на переконання суду апеляційної інстанції, є висновок експерта від 10.07.2020 № СЕ-19-20/8095-ЕК складений кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" із якого вбачається, що виконання умов спірного договору не призвело до погіршення фінансового стану ТОВ "РМ-Інвест" й неможливості задоволення поточних кредиторських вимог та станом на момент здійснення дослідження у ТОВ "РМ-Інвест" достатньо майна (грошових коштів) для задоволення кредиторських вимог Офісу великих платників податків ДПС та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві.
Крім того, апеляційний господарський суд вказав на встановленні експертом факти, а саме, з рахунку боржника на погашення вимог кредиторів в лютому-березні 2020 було перераховано 1 505 478, 96 грн. Також експертом звернено увагу, що станом на 10.06.2020 на поточному рахунку ТОВ "РМ-Інвест" рахуються грошові кошти у сумі 13 071 618, 58 грн, які є фінансовим активом підприємства, що беззаперечно свідчить про те, що боржник через чотири роки після укладення спірного договору має можливість здійснювати суттєві розрахунки з кредиторами, після чого на його поточному рахунку залишається значна сума.
У підсумку, суд другої інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що саме продаж спірного майна за заниженню ціною спричинив неоплатність боржника та призвів до його неплатоспроможності, ґрунтується на припущеннях та носить вірогідний характер та не підтверджується бухгалтерськими документами боржника, тому висновок суду першої інстанції про те, що для визнання договору недійсним достатньо тільки самого факту продажу майна за ціною нижче від ринкової, протирічить диспозиції абз. 3 ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся до касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі №910/6179/17, просить її скасувати та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку від 8 вересня 2016 року, серія та номер: 3251, укладений між ТОВ "РМ- ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 .
Крім того, просить прийняти нове рішення яким задовольнити позовну заяву Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС до ТОВ "РМ-Інвест", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна в межах справи №910/6179/17.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з чисельним порушенням норм матеріального та процесуального права, тому не може вважатися таким, що відповідає приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд. Серед іншого скаржник зауважує, що ТОВ "РМ-Інвест" здійснило відчудження нежитлового приміщення пов`язаній особі - ОСОБА_1 менше як за один рік до порушення справи про банкрутство ТОВ "РМ-Інвест".
Офіс великих платників податків ДПС зазначає у касаційній скарзі, що саме оспорюваний договір призвів боржника до його неоплатності та неможливості розрахуватися з кредиторами та вважає, що суд апеляційної інстанцій передчасно задовільнив апеляційну скаргу ТОВ "РМ-Інвест" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.10.2019 року у справі №910/6179/17 не зважаючи на те, що кредиторські вимоги Офісу великих платників податків ДПС на суму 121 315 279,30 грн визнані частково і щодо цих кредиторських вимог триває спір.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
6. ТОВ "РМ-Інвест" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Провадження у Верховному Суді
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6179/17 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 2910.2020.
У зв`язку з перебуванням судді Банаська О.О. з 10.11.2020 на лікарняному, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 10.11.2020 № 29.3-02/2938 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6179/17.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи
№ 910/6179/17 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020.
Ухвалою Верховного суду від 11.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 910/6179/17.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на 02 грудня 2020 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, з огляду на таке.
9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.