ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/93/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Романчук Д. В.,
за участю представників:
позивача - Якименко О. В.,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 (судді: Гетьман Р. А. - головуючий, Дучал Н. М., Слободін М. М.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020 (суддя Кльопов І. Г.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс"
до Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів"
про визнання протиправною відмову оформлену листом від 25.10.2019 № 589,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Плюс" (далі - ТОВ "Агроцентр - Плюс") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" (далі - ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів") про визнання протиправною відмови відповідача, оформленої листом № 589 від 25.10.2019, у реєстрації позивача як учасника земельних торгів, призначених на 10:00 годин 06.11.2019, аукціон № 20715, лот № 39900 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 135, 137 Земельного кодексу України обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача (лист від 25.10.2019 № 589) у допуску позивача до участі у земельних торгах по лоту № 39900, оскільки Земельний кодекс України, Закон України "Про оренду землі" чи інший нормативно-правовий акт не містить заборони щодо передачі в оренду сільськогосподарським підприємствам земель із цільовим використанням - для ведення фермерського господарства. Глава 21 Земельного кодексу України, яка регулює порядок проведення земельних торгів, не передбачає норми, яка б забороняла юридичним особам - резидентам брати участь в аукціоні тільки з тієї підстави, що предметом лоту є земля для ведення фермерського господарства.
1.3. У відзиві на позовну заяву ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" просило відмовити у її задоволенні, зазначаючи, що ТОВ "Агроцентр - Плюс" було відмовлено у реєстрації як учасника земельних торгів за лотом № 39900, оскільки за змістом статті 135 Земельного кодексу України учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка, у тому числі, відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.
Водночас ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" наголосило, що ТОВ "Агроцентр - Плюс" не може набувати право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди на земельних торгах, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, яка, згідно із зазначеною нормою може надаватися у користування громадянам саме для створення фермерського господарства та фермерським господарствам як юридичним особам.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020, задоволено позов ТОВ "Агроцентр - Плюс", визнано протиправною відмову ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", оформлену листом № 589 від 25.10.2019, у реєстрації ТОВ "Агроцентр - Плюс" як учасника земельних торгів, призначених на 10:00 годину 06.11.2019, аукціон № 20715, лот № 39900 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
Судові рішення аргументовано тим, що будь-яких обмежень чи заборон щодо передачі в оренду юридичним особам, у тому числі сільськогосподарським підприємствам, земель для ведення фермерського господарства ні Земельний кодекс України ні спеціалізований Закон України "Про оренду землі" не містять.
При цьому, суди зазначили, що відповідно до статті 371 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020, ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" у касаційній скарзі просить їх скасувати і ухвалити нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у постановах Верховного Суду відсутній висновок щодо питання застосування статті 22 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, частиною 3 якої, зокрема, встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У цій справі при визначенні осіб, які можуть набувати право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, позивач не може набувати право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди на земельних торгах оскільки є сільськогосподарським підприємством відмінним від фермерського господарства.
Так, скаржник наголошує, що при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого листом № 589 від 25.10.2019, про відмову у реєстрації позивача як учасника земельних торгів (лот № 39900), ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" керувалося положеннями частини 3 статті 22 Земельного кодексу України і при перевірці поданих ТОВ "Агроцентр - Плюс" документів для реєстрації учасником земельних торгів відповідач мав пересвідчитися, що цей претендент має право згідно з положеннями земельного законодавства отримати у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням, - для ведення фермерського господарства.
Суди не надали оцінку доводам відповідача стосовно того, що законодавець акцентував увагу у статті 22 Земельного кодексу України, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення фермерського господарства саме громадянам, а також фермерським господарствам, як юридичним особам, відповідно до Закону України "Про фермерське господарство". Отже відповідач правильно застосував норми закону та правомірно відмовив у реєстрації ТОВ "Агроцентр - Плюс" як учасника земельних торгів.
При цьому, на переконання заявника касаційної скарги, посилання ТОВ "Агроцентр - Плюс" на положення статті 371 Земельного кодексу України є помилковими, оскільки земельна ділянка, право оренди на яку було виставлено на земельні торги, на місцевості знаходиться окремо, а не в масиві земель сільськогосподарського призначення, і надається в користування за результатами земельних торгів, а положення зазначеної вище норми стосуються земельних ділянок, які вже використовує сільгоспвиробник.
3.2. ТОВ "Агроцентр - Плюс" у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, наголошуючи на безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника, а також здійсненні судами детального аналізу статті 22 і глави 21 Земельного кодексу України.
Так, ТОВ "Агроцентр - Плюс" у відзиві наголосило, що поділ земель України за основним цільовим призначенням встановлено статтею 19 Земельного кодексу України, за змістом пункту "а" частини 1 якої землі поділяються на категорії, до яких відносяться землі сільськогосподарського призначення. Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 за змістом якого землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше.
Землі для ведення фермерського господарства є видом земель сільськогосподарського призначення.
Оскільки ТОВ "Агроцентр - Плюс" є сільськогосподарським підприємством, він має право на отримання земель сільськогосподарського призначення у власність чи користування.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 12.09.2019 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності" вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, в тому числі земельної ділянки, розташованої на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства площею 24,5150 га ріллі, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, нормативна грошова оцінка - 113064, 85 грн;
- оголошення про проведення торгів опубліковано на офіційному сайті Держгеокадастру України, згідно з яким аукціону присвоєно номер 20715 (лот № 39900), організатором торгів виступала Руденківська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, виконавцем земельних торгів - ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів". Місцем проведення земельних торгів визначено приміщення Руденківської сільської ради за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с.Руденківка, вул. Центральна, 13; дата і час проведення торгів - 06.11.2019 о 10:00 годині;
- 25.10.2019 (лист № 589) виконавець земельних торгів - ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" повідомило ТОВ "Агроцентр - Плюс", з посиланням на положення статті 22 Земельного кодексу України, про те, що у товариства відсутні правові підстави для його реєстрації як учасника земельних торгів за лотом № 39900 (аукціон № 20715) з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га кадастровий номер 5323481400:00:002:0024 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у зв`язку із чим повернув всі подані товариством документи.
4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Агроцентр - Плюс" про визнання протиправною відмову ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", оформлену листом № 589 від 25.10.2019, у реєстрації позивача як учасника земельних торгів, призначених на 10:00 годин 06.11.2019, аукціон № 20715, лот № 39900 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
4.4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що будь-яких обмежень чи заборон щодо передачі в оренду юридичним особам, у тому числі сільськогосподарським підприємствам, земель для ведення фермерського господарства ні Земельний кодекс України, ні спеціалізований Закон України "Про оренду землі" не містять, отже відмова відповідача у реєстрації позивача як учасника земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, є безпідставною та необґрунтованою.
4.5. Утім, такі висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій необхідно визнати передчасними з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.6. Як свідчить зміст касаційної скарги, ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, у подібних правовідносинах.
Наведені скаржником підстави касаційного оскарження отримали підтвердження під час касаційного провадження, з огляду на таке.
4.7. За змістом частини 1 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Згідно з частиною 3 зазначеної норми організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.
Відповідно до частини 4 статті 135 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:
а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;
б) стартова ціна лота;
в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах;
г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.
Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів (частина 5 статті 135 Земельного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи згідно з рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 12.09.2019 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності" вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності (перелік земельних ділянок та умови продажу згідно з додатком № 1), за цільовим призначенням:
- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- для ведення фермерського господарства;
- для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
4.8. Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства (частина 1 статті 56 Господарського кодексу України).
За змістом частин 1, 3 статті 80 зазначеного Кодексу до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Водночас, статтею 114 Господарського кодексу України передбачено, що фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.
Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.
Статтею 1 цього Закону визначено поняття фермерського господарства. Так, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (частина 3 зазначеної норми).
У статті 2 цього Закону закріплено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах (пункт 5.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.01.2020 у справі № 922/1974/19).
За змістом частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.