ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/10834/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Нечая О.В.
від 03.06.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О., Зубець Л.П.
від 12.08.2020
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни
у справі № 910/10834/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 2 298,00 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2 298,00 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Господарський суд міста Києва рішенням від 15.10.2019 позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнив, присудив до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 2 298,00 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 1 921,00 грн судового збору.
05.11.2019 Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
12.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла скарга на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни у справі № 910/10834/19, в якій скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. щодо неповернення наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/10834/19 від 05.11.2019 стягувачу без виконання на підставі п. 9 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а також зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. прийняти постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/10834/19 від 05.11.2019 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.06.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2020, у справі № 910/10834/19 у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни під час примусового виконання рішення у справі № 910/10834/19 відмовив.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що пунктом 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлено заборону на вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Тобто цим Законом не заборонено звертати стягнення на грошові кошти, в тому числі Акціонерного товариства "Українська залізниця".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця", з урахуванням поданої уточненої касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 910/10834/19 та ухвалити нове рішення про задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця повністю.
Також відповідач просив передати справу № 910/10834/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду відповідач зазначив абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послався на те, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зокрема, відповідач стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - положення пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Зазначає, що висновки судів у справі № 910/10834/19 щодо застосування пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" суперечать правовому висновку, викладеному у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 та 04.06.2020 у справі № 904/1923/19.
Також відповідач вважає, що справа містить виключну правову проблематику, оскільки вбачається різне застосування судами норм матеріального права - пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". У свою чергу Верховним Судом у складі об?єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/3535/19 не було викладено правової позиції щодо застосування у спірних правовідносинах пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", тобто на даний час відсутня єдина правова позиція щодо застосування зазначеної норми права.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивачем відзиву на касаційну скаргу не надано, що в силу приписів частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
6. Позиція Верховного Суду.
Спірним є питання про поширення встановленої пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" заборони на стягнення будь-яких грошових коштів боржника або лише тих, що були передані в заставу за кредитними договорами.
За змістом положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.