Постанова
іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 456/1113/19
провадження № 51-3522км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Іваненка І. В., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Дехтярук О. К.,
у режимі відеоконференції:
захисників Годись Н. В., Карпінець В. Ю., Кравця А. О.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
законного представника ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката Кравця А. О., засудженого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3 і захисника - адвоката Карпінець В. Ю. на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича Львівської області та жителя цього міста ( АДРЕСА_7),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дрогобича Львівської області та жителя цього міста ( АДРЕСА_8),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Унятичі Дрогобицького району Львівської області та жителя АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2020 року засуджено:
ОСОБА_4 до покарання: за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 2 ст. 263 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки; ч. 1 ст. 357 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
ОСОБА_2 до покарання: за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць; ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;
ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки, судових рішень щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.
Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 04 січня 2019 року приблизно о 01:13, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом із неповнолітнім ОСОБА_2 прийшли до будинку АДРЕСА_4, шляхом відтискання металопластикового вікна проникли до приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", звідки мали намір викрасти належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 3726,66 грн. Хоча ці особи виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, його не було закінчено з незалежних від їх волі причин, оскільки, відразу після того як вони винесли на вулицю з вищезазначеного магазину товари, ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції з викраденим майном, а ОСОБА_4 із місця події втік.
Крім цього, ОСОБА_4, перебуваючи в магазині "Продукти", побачив пластикову печатку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та, усвідомлюючи, що ця печатка є власністю останньої, заховав її у кишеню куртки і покинув приміщення магазину, маючи реальну можливість розпорядитися нею. Однак ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції, які виявили та вилучили у нього вказану печатку.
Також ОСОБА_4 у грудні 2018 року, у вечірній час, перебуваючи на одній із вулиць м. Дрогобича Львівської області, побачив на тротуарі кастет та, діючи умисно, взяв його і поклав собі в кишеню з метою зберігання та носіння. 04 січня 2019 року приблизно о 04:10 в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (АДРЕСА_4), працівники поліції виявили та вилучили в ОСОБА_4 кастет, що є холодною зброєю ударно-дробильної дії та виготовлений промисловим способом, який останній незаконно носив для власного користування без мети збуту.
Крім цього, в ніч із 27 на 28 грудня 2018 року у м. Моршині Львівської області неповнолітній ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом із неповнолітнім ОСОБА_1 вчинили такі діяння:
- підійшли до будинку АДРЕСА_4, де ОСОБА_1 залишився на вулиці із метою попередження можливості виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_2 шляхом вибиття вхідних дверей проник у приміщення кіоску, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_6 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 10 330 грн;
- підійшли до будинку АДРЕСА_5 на тій самій вулиці, де ОСОБА_2, вибивши вхідні двері магазину " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", залишився на вулиці з метою попередження можливості виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_1, проникнувши в приміщення цього магазину, таємно повторно викрав належне ОСОБА_7 майно, завдавши потерпілій майнової шкоди на суму 1435 грн;
- підійшли до того ж будинку № 52 , де ОСОБА_1 залишився на вулиці з метою попередження можливості виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_2 шляхом демонтажу вікна проник у приміщення кіоску з аудіопродукцією ДП "СКК "Моршинкурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_8 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 430 грн;
- підійшли до будинку АДРЕСА_6, де, ОСОБА_1 залишився на вулиці з метою попередження можливості виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_2 шляхом розбиття навісного замка відчинив вхідні двері кіоску та проник у його приміщення, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_9 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 26 359 грн.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2020 року вирокмісцевого суду щодо ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У поданих касаційних скаргах захисники Кравець А. О. та Карпінець В. Ю. , не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості засуджених і юридичної кваліфікації їх дій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особам засуджених через суворість, просять змінити постановлені щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_2 судові рішення і на підставі статей 75, 104 КК відповідно звільнити їх від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Так, за аргументацією захисника Кравця А. О., суди, призначаючи ОСОБА_4 покарання, не врахували конкретних обставин справи і даних про особу підзахисного (на обліках у психіатра і нарколога не перебуває, не вчиняв правопорушень до скоєння злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не мав ініціативи вчинення злочину, виконував у ньому другорядну роль), а також його індивідуальних властивостей (молодого віку, родинного стану, способу життя, наявності постійного місця проживання). Стверджує, що під час досудового розслідування та судового розгляду не було встановлено обставин, які відповідно до ст. 67 цього Кодексу обтяжували би його покарання, і залишено поза увагою обставини, які пом`якшують покарання, - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та матеріальних обставин, активне сприяння розкриттю злочину і щире каяття. На думку Кравця А. О., ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину й ступінь небезпечності його особи та дають підстави для звільнення підзахисного від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Захисник Карпінець В. Ю. зазначає, що суди необґрунтовано призначили суворе покарання неповнолітньому ОСОБА_2, який раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, на досудовому розслідуванні та в суді не заперечував своєї винуватості, активно сприяв розкриттю злочину і каявся у вчиненому. За твердженням захисника, поведінка і мотиви її підзахисного, що передували вчиненню злочинів, причини, які до цього спонукали, були уважно вивчені як службою у справах дітей Стрийської міської ради, так і ювенальною превенцією Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. На переконання захисника поза увагою судів залишилися особа винного і його інтереси як неповнолітнього. Так, злочин її підзахисний вчинив у віці 15 років, є учнем Дрогобицької вечірньої школи, ріс не в повній сім`ї та виховувався мамою і бабусею.
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 і його законний представник ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості засудженого і юридичної кваліфікації його дій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, просять змінити постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення і призначити останньому покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Водночас ОСОБА_2 просить застосувати ст. 75 КК, а його законний представник - покласти на засудженого певні обов`язки виховного характеру.
Як вказує у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, суд призначив йому занадто суворе покарання та не врахував, що він є неповнолітнім, раніше не був судимим, є учнем 10-го класу Дрогобицької школи, визнав вину, розкаявся, бажає змінити своє життя, продовжити навчання.
ОСОБА_3 у касаційній скарзі зазначає, що її сину суди призначили суворе покарання, не зваживши на його вік, відсутність судимостей, вчинення злочину у 15 років, щире каяття у вчиненому та бажання змінитися, отримати освіту і роботу. На думку представника, призначене покарання може негативно вплинути на психологічний стан її дитини.
Також у поданих касаційних скаргах захисник Карпінець В. Ю., законний представник і засуджений вказують, що поза увагою судів залишилися висновки органів пробації та служби у справах неповнолітніх, відповідно до яких є можливим звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисники Карпінець В. Ю., Кравець А. О. та Годись Н. В., а також засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор Дехтярук О. К., надавши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційних скарг сторони захисту та просила залишити без зміни судові рішення, постановлені у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційних скаргах, Суд дійшов висновку,що зазначені скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, правильність кваліфікації їх дій (за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 357 КК - ОСОБА_4 та ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - ОСОБА_2 ) Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині у касаційних скаргах сторони захисту не оспорюється.