Постанова
Іменем України
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 452/499/19
провадження № 61-21026св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Самбірське управління водного господарства,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області у складі судді
Галина В. П. від 05 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
від 15 жовтня 2019 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Самбірського управління водного господарства про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивовано тим, що оспорюваним наказом її звільнено із займаної посади відповідно до статті 7 та статті 25-1 КЗпП України, в якому підставою звільнення вказано: лист Держводагенства України від 27 грудня 2018 року відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 грудня 2018 року.
Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідно до посадової інструкції вона безпосередньо підпорядковується начальнику відділу водних ресурсів і не знаходиться у прямому підпорядкуванні свого чоловіка - ОСОБА_2, який є начальником Самбірського управління водного господарства, а тому в даному випадку відсутній конфлікт інтересів.
Також вважає, що ні на посаду, яку займає її чоловік, ні на посаду, яку вона займає, не поширюється Закон України "Про запобігання корупції".
Крім того, звертає увагу, що у наказі про звільнення не вказано підстав, передбачених статтями 36, 38, 39, 40, 41 КЗпП України, з яких працівник може бути звільнений.
Позивач вважає, що відповідачем також було порушено порядок звільнення, оскільки всупереч вимогам статті 49-2 КЗпП України, її персонально не попереджали про наступне вивільнення за два місяці до звільнення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, позивач не має право працювати на посаді, яка перебуває у прямому підпорядкуванні у близької особи - чоловіка ОСОБА_2, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 квітня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Змінено формулювання причини звільнення провідного інженера-гідротехніка Самбірського управління водного господарства ОСОБА_1 відповідно до наказу від 04 січня 2019 року із статей 7, 25-1 КЗпП України на пункт 4 частини першої статті 41 КЗпП України - перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні близької особи.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для звільнення позивача з роботи та про застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про запобігання корупції", однак, поза увагою суду залишилась та обставина, що відповідач в оспорюваному наказі неправильно вказав причину звільнення, пославшись на положення
статей 7 та 25-1 КЗпП України, норми яких до наведеного випадку не застосовуються. Правильним формулюванням причини звільнення позивача із займаної посади відповідно до наказу від 04 січня 2019 року буде
пункт 4 частини першої статті 41 КЗпП України - "перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що між нею та її чоловіком немає прямого підпорядкування, а тому відсутній конфлікт інтересів. Вважає, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі проаналізували положення Закону України "Про запобігання корупції" і не врахували, що цей Закон не можна застосовувати до спірних правовідносин. Крім того, вважає, що відповідно до статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", керівник повинен був вжити інших способів врегулювання конфлікту інтересів, якщо такий виник, а не звільняти її з роботи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
09 грудня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу від 15 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу у Самбірське управління водного господарства на посаду інженера-гідротехніка І категорії, а в подальшому, на підставі наказу від 09 лютого
2015 року переведена на посаду провідного інженера-гідротехніка (а. с. 10).
Чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 є начальником Самбірського управління водного господарства.
На виконання листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 грудня 2018 року, Держводагентство України направило начальнику Самбірського управління водного господарства лист від 27 грудня 2018 року (а. с. 20), в якому зобов`язало терміново вжити заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у Самбірському управлінні водного господарства, з огляду на те, що у начальника названого управління вбачається наявність потенційного конфлікту інтересів, оскільки в управлінні працює його дружина.
Відповідно до названих вище листів, наказом від 04 січня 2019 року позивача ОСОБА_1 з 11 січня 2019 року звільнено з посади провідного інженера-гідротехніка по статті 7 та статті 25-1 КЗпП України (а.с.5).
З наказом про звільнення позивач ознайомлена 04 січня 2019 року, про що свідчить її підпис на наказі.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За змістом пункту 4 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи.
Зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначається Законом України "Про запобігання корупції" (далі - Закон).
Начальник Самбірського управління водного господарства ОСОБА_2 / відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону є посадовою особою юридичної особи публічного права.
Статтею 1 Закону визначено, що пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.
Згідно зі статтею 1 Закону під потенційним конфліктом інтересів розуміють наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у Законі України "Про запобігання корупції", визначений у висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року
№ 126/50-е.
Так, потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.