Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 757/43406/18-ц
провадження № 61-14454св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Київгаз", Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи", |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду
від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (далі - ПАТ "Київгаз"), Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" (далі - ДП "КиївГазЕнерджи") про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що з 14 липня 1992 року ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в однокімнатній квартирі
АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також з 24 грудня 2002 року зареєстрована донька
позивача - ОСОБА_2, з 19 грудня 1993 року по 23 червня 2016 року була зареєстрована його мати - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є звільненим у відставку за пунктом 65 "а" (за віком)
з 03 березня 2005 року майором міліції.
Мати позивача - ОСОБА_3 з дня реєстрації (19 грудня 1993 року) постійно проживає у місті Курганську Краснодарського краю Російської Федерації. Його донька з 11 вересня 2015 року також проживає окремо від нього в іншій квартирі.
У червні-липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ДП "КиївГазЕнерджи" із заявами про здійснення перерахунку розміру плати за постачання природного газу, оскільки нарахування здійснюється на трьох осіб.
Позивач вважав таке нарахування розміру плати з газопостачання не тільки на нього, а й на його матір та доньку, які зареєстровані, але не проживають в квартирі, неправомірним. Також вказав, що з листопада 2015 року він отримує рахунки, в яких відсутні відомості про врахування його пільги, як пенсіонера Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС), на 50 % знижку на оплату житлово-комунальних послуг.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати дії (бездіяльність) ПАТ "Київгаз", ДП "КиївГазЕнерджи" (виконавців послуг) щодо нього у період з 25 липня 2007 року по теперішній час протиправними;
- встановити факт надання відповідачами (виконавцями послуг) житлово-комунальних послуг з постачання природного газу неналежної якості позивачу (споживачу) у період з 25 липня 2007 року по теперішній час;
- зобов`язати відповідачів у місячний строк, відповідно до діючого порядку та правил, здійснити перерахунок розміру плати за надання позивачу, який є пенсіонером МВС з 2005 року і має пільгу на сплату 50 % комунальних послуг з постачання природного газу, у зв`язку із наданням їх неналежної кількості і якості, з урахуванням не проживання його
матері - ОСОБА_3 з липня 2007 року по теперішній час та не проживання його доньки ОСОБА_2 у період з 11 вересня 2015 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1, відповідно до пунктів 4, 4.2 Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання), затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 409/1843
(далі - Порядок № 409/1843).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправність дій (бездіяльності) відповідачів щодо споживача ОСОБА_1 у період з липня 2007 року по теперішній час, надання відповідачами йому житлово-комунальних послуг з постачання природного газу неналежної якості за вказаний період.
Разом з тим, надані позивачем акти про не проживання його матері та доньки, довідка з місця реєстрації про не проживання не є належним доказом, що підтверджує факт перебування членів сім`ї в іншому місці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 22 Закону України "Про міліцію" та безпідставно не застосовано положення статті 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду № 5-рп/9 від 03 червня 1999 року, № 8-рп/99 від 06 липня 1999 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими визнано неконституційними положення частин четвертої-сьомої
статті 22 Закону України "Про міліцію".
Разом з тим, суди дійшли помилкового висновку, що позивачем не доведено протиправність дій (бездіяльності) відповідачів щодо споживача ОСОБА_1 у період з липня 2007 року по теперішній час, надання відповідачами йому житлово-комунальних послуг з постачання природного газу неналежної якості за вказаний період.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2019 року ПАТ "Київгаз" та ДП "КиївГазЕнерджи" подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що з 14 липня 1992 року ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також
з 24 грудня 2002 року зареєстрована донька позивача - ОСОБА_2
та з 19 грудня 1993 року по 23 червня 2016 року була зареєстрована його мати - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є звільненим у відставку за пунктом 65 "а" (за віком)
з 03 березня 2005 року майором міліції на підставі наказу від 03 березня 2005 року № 252 о/с.
Мати позивача - ОСОБА_3 та його донька проживають окремо від нього - в іншому житлі.
29 червня 2016 року позивач звернувся до ДП "КиївГазЕнерджи" із заявою, в якій просив не враховувати його мати та доньку в нарахування за тарифом без лічильника.
Відповідно до акта від 21 червня 2016 року з 03 вересня 2015 року
за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проживають.
Також 01 липня 2016 року позивач подав аналогічну заяву від 30 червня 2016 року до ПАТ "Київгаз", на яку він отримав відповідь з відмовою у задоволенні вимог його заяви, посилаючись на те, що заявник не надав документи, що підтверджують факт тимчасової відсутності за основним місцем проживання членів його сім`ї.
21 липня 2016 року ОСОБА_1 подав до ДП "КиївГазЕнерджи" заяву про звільнення його матері ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_2 від сплати за газопостачання за період їх тимчасової відсутності за тарифом без лічильника та здійснення відповідного перерахунку за минулі шість місяців.
Суди встановили, що у період з 25 липня 2007 року по 31 червня 2015 року постачальником природного газу для побутових користувачів, що проживають у міста Києві, було ПАТ "Київгаз".
Починаючи з 01 липня 2015 року постачальником природного газу
є ДП "КиївГазЕнерджи", відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 червня 2015 року № 1838.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог