Постанова
Іменем України
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 538/1182/18
провадження № 61-23318св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Акціонерне товариство "Полтавагаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року у складі судді Глущенко Н. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Прядкіної О. В., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову та рішень судів
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Акціонерне товариство "Полтавагаз" (далі - АТ "Полтавагаз") про належне визначення дольової частки вартості монтажу відрізку газопроводу, збудованого громадянами АДРЕСА_1, за надання послуги на його використання для газифікації житлового будинку.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Лохвицької міської ради народних депутатів від 18 травня 1993 року № 6 надано дозвіл громадянам АДРЕСА_1 (до 25 листопада 1994 року - АДРЕСА_1) на газифікацію за власні кошти; призначено ОСОБА_2 головою кооперативу; пунктом 3 рішення зобов`язано громадян АДРЕСА_1 після закінчення будівництва передати газову мережу на баланс управління газового господарства безкоштовно.
28 січня 1995 року комісією прийнято газопровід в експлуатацію, проте ОСОБА_2, ігноруючи рішення міської ради від 18 травня 1993 року № 6, газову мережу на баланс управління газового господарства передав лише у травні 2007 року.
У лютому 2011 року ПАТ "Полтавагаз" в особі Лохвицького управління по експлуатації газового господарства виготовило технічні умови на газифікацію його житлового будинку на АДРЕСА_2, але у наданні послуги щодо газифікації будинку йому відмовлено.
Посилаючись на положення про будівництво розподільних газових мереж за рахунок коштів населення Української РСР, що затверджене Міністерством житлово-комунального господарства від 31 грудня 1987 року, яке втратило чинність 18 березня 1993 року, ПАТ "Полтавагаз" затребувало від нього оплати дольової частки вартості монтажу газопроводу.
Виходячи з того, що газопровід передано управлінню газового господарства безкоштовно, а вказане вище положення не є чинним, він відмовився, але надав розписку, що питання дольової частки вартості монтажу газопроводу буде вирішено шляхом компромісу.
У подальшому ПАТ "Полтавагаз" поставило нову вимогу: надати письмову згоду громадян АДРЕСА_1 та підключення його будинку до газопроводу.
На його звернення до голови кооперативу "Вишневий" ОСОБА_2 затребував від нього дольову частку в розмірі 10 000,00 грн для надання згоди на підключення до вуличного газопроводу. Дольова частка вартості монтажу газопроводу по АДРЕСА_1 встановлена неналежним чином та не підтверджена жодним фінансовим документом. Станом на 19 липня 2007 року залишкова вартість газопроводу становила 7 080,00 грн, друга - 3 800,00 грн. Його пропозицію про сплату 1 000,00 грн відповідач відхилив, тому домовленості про встановлення права користування газопроводом не досягнуто.
Посилаючись на наведені обставини, позивач зазначав, що предметом позову є порушення відповідачем його права на визначення ціни продукції, у зв`язку з порушенням права на одержання послуг користування газопроводом відповідно до пункту 7 частини першої статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також те, що інші громадяни підключили свої будинки до газопроводу на АДРЕСА_1 безкоштовно, а тому позивач просив суд зобов`язати голову кооперативу, громадян АДРЕСА_1 у м. Лохвиця на підставі відомостей Лохвицького району газопостачання (балансоутримувач) визначити належним чином (підтвердити документами) дольову частку вартості монтажу участі газопроводу на АДРЕСА_1 та надати суду розрахунки; надати (списочно) відомості про кількість абонентів, що користуються газопроводом на АДРЕСА_1 (ПІБ, адреса споживача), повідомити спосіб оплати дольової частки монтажу газопроводу (банк, пошта, відомість); надати дозвіл (згоду) громадян АДРЕСА_1 на приєднання житлового будинку на АДРЕСА_2 (за підписами абонентів вуличного газопроводу).
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки ним не доведено, у чому полягає порушення його прав та інтересів зі сторони відповідача, а зміст вимог позову не містить ефективного способу захисту його прав, тому підстави вжиття заходів судового захисту в обраний позивачем спосіб відсутні.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення місцевого суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено. Позов у справі пред`явлено ОСОБА_1 до голови кооперативу ОСОБА_2, який не є належним відповідачем у цій справі.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 31 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено строки розгляду справи, встановлені ЦПК України. Судами не взято до уваги те, що відповідач не підтвердив доказами (накладними, рахунками, відомостями тощо) розмір затребуваної суми за згоду на під`єднання будинку позивача до газопроводу, не надано належної оцінки акту про приймання-передачу об`єктів газового господарства на баланс Лохвицького управління по експлуатації газового господарства. Також суди помилково посилаються у своїх рішеннях на те, що розмір грошових коштів, які необхідно сплатити позивачу за підключення його будинку до газопроводу, визначений зборами кооперативу "Вишневий", оскільки вказаний кооператив не зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Апеляційний суд безпідставно повернув доповнення до апеляційної скарги, подані ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
Рішенням виконавчого комітету Лохвицької міської ради народних депутатів від 21 березня 1995 року ОСОБА_1 виділено для індивідуального житлового будівництва у безстрокове користування земельну ділянку на АДРЕСА_2 загальною площею 1 000,00 кв. м.
02 лютого 2011 року ПАТ "Полтавагаз" в особі Лохвицького управління по експлуатації газового господарства виготовило технічні умови на газифікацію житлового будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 .
01 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Полтавагаз" із заявою про підключення його житлового будинку до вуличного газопроводу, але йому відмовлено із тих причин, що газопровід побудовано за рахунок коштів кооперативу "Вишневий".
Відповідно до архівного витягу з протоколу засідання виконавчого комітету Лохвицької міської ради народних депутатів від 18 травня 1993 року громадянам АДРЕСА_1 надано дозвіл на газифікацію за власні кошти довжиною 700 м діаметром 89 мм, головою кооперативу призначено ОСОБА_2 та зобов`язано після закінчення будівництва передати газову мережу на баланс управління газового господарства безкоштовно.
28 січня 1995 року газопровід на АДРЕСА_1 введено в експлуатацію.
Згідно з актом приймання-передачі об`єктів газового господарства від 19 липня 2007 року побудований газопровід на АДРЕСА_1 переданий на балансовий облік ПАТ "Полтавагаз" для обслуговування.
Відповідно до договору від 02 жовтня 2014 року № 1 кооператив "Вишневий", як власник, в особі голови кооперативу ОСОБА_2, який діє на підставі статуту, передав у користування ПАТ "Полтавагаз" складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж ПАТ "Полтавагаз".