Постанова
Іменем України
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 484/2410/15-ц
провадження № 61-1395св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2018 року у складі судді Літвіненко Т. Я. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
18 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що у вересні 2011 року вона та ОСОБА_2 уклали в усній формі договір позики. За умовами договору вона передала відповідачу грошові кошти у розмірі 22 000 доларів США для придбання автомобіля, які відповідач зобов`язався повернути в строк до 02 березня 2014 року.
При одержанні вказаної суми коштів відповідач надав їй розписку, засвідчену його особистим підписом та печаткою фізичної особи-підприємця.
У подальшому за ці кошти відповідач придбав та зареєстрував на своє ім`я транспортний засіб "Volkswagen Crafter", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Посилаючись на те, що строк повернення коштів минув, відповідач борг не повернув і всіма можливими способами ухиляється від виконання зобов`язань, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг у сумі 487 250,25 грн, а також судовий збір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 487 250,25 грн, витрати за проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи - 3 707,20 грн, витрати за проведення судової технічної експертизи - 19 065,60 грн та судовий збір.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що у силу вимог статей 12, 81 ЦПК України позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором позики.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги доводи відповідача про те, що він не отримував грошових коштів від ОСОБА_1, оскільки не укладав договору позики з нею. Незважаючи на зазначення у розписці валюти позики - долар США, суди стягнули з ОСОБА_2 грошові кошти у національній валюті (гривні), що на момент настання строку виконання зобов`язання не узгоджується із офіційним курсом Національного банку України. Суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 13, 43, 76-81, 89, 228 ЦПК України та всупереч вимог статті 264 цього кодексу не встановили, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, враховуючи, що позивач не довела існування між сторонами договірних зобов`язань.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу № 484/2410/15-ц із суду першої інстанції.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до суду не подавала.
Фактичні обставини, встановлені судами
Згідно з оригіналом розписки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 22 000 доларів США на придбання автомобіля строком до 02 березня 2014 року. Грошові кошти зобов`язався повернути в строк та у повному обсязі (т. 1, а. с. 47).
Розписку засвідчено особистим підписом ОСОБА_2 та його печаткою як фізичної особи-підприємця, що відповідач не заперечував, однак зазначав про можливість підписання документа за інших обставин.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи Миколаївського відділення Одеського національно-дослідницького інституту судових експертиз від 17 грудня 2015 року № 671 підпис від імені ОСОБА_2 у нижній частині боргової розписки виконаний самим ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 41-46).
Відповідно до висновку комплексної судової технічної експертизи документів та повторної судової почеркознавчої експертизи від 19 липня 2016 року № 6323/6324/7965/7966 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса у наданій для дослідження розписці, без дати, від імені ОСОБА_2 безпосередньо друкований текст розписки та ліній для виконання підписів із друкованими записами " ОСОБА_2 " виконані за допомогою одного й того ж електрофотографічного друкуючого пристрою (принтера або багатофункціонального друкуючого пристрою у режимі принтера).
Друкований текст наданої розписки, без дати, від імені ОСОБА_2 виконано після 08 квітня 2013 року (згідно з наданими вільними зразками текстів); встановити конкретний період часу друкування тексту досліджуваної розписки не представляється можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку. Встановити абсолютну давність виконання друкованого тексту наданої для дослідження розписки без дати від імені ОСОБА_2 не представляється можливим у зв`язку з відсутністю в експертних установах Міністерства юстиції України криміналістичної науково-розробленої методики зі встановлення абсолютного віку штрихів, що виконані тонером.
Встановити давність виконання підпису від імені ОСОБА_2 у наданій розписці, без дати, від імені ОСОБА_2 не представляється можливим через відсутність у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса спеціального обладнання.
Встановити, чи одночасно надрукований текст розписки та виконаний підпис від імені ОСОБА_2 у наданій розписці, без дати, від імені ОСОБА_2, не представляється можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку.
Надана розписка, без дати, від імені ОСОБА_2 не підлягала впливу хімічних речовин та тривалому термічному впливу (штучному або природному). Встановити, чи підлягав указаний документ короткочасному термічному впливу (штучному або природному), не надається можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку.
Підпис від імені ОСОБА_2 у розписці без дати, від його імені, розташований у другому рядку " ОСОБА_2 ", виконаний за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки, а також без використання технічних засобів. Даний підпис виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням справжньому підпису ОСОБА_2 (т 1, а. с. 83-102).
Згідно з висновком комісійної судової почеркознавчої експертизи від 30 січня 2018 року № 17693?17695/16-32. та судово-технічної експертизи від 20 серпня 2018 року № 17692/16-34/17908?17910/18-34, проведених Київським
Науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_2 у борговій розписці, без зазначення дати, виконаний за допомогою пишучого приладу без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.
Досліджуваний підпис у графі " ОСОБА_2 " у борговій розписці (без вказання дати) виконано самим ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 175-181).
Підпис від імені ОСОБА_2 у досліджуваній розписці виконаний кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору. Друкований текст у досліджуваній розписці від імені ОСОБА_2 нанесений електрофотографічним способом з використанням друкуючого пристрою (пристроїв) з лазерним способом друку тонером чорного кольору. У досліджуваній розписці від імені ОСОБА_2 ознак штучного зістарювання документа не виявлено.
Встановити час нанесення друкованого тексту в досліджуваній розписці від імені ОСОБА_2 за виявленими ознаками та за наданими зразками порівняння не видається можливим, у тому числі у зв`язку з відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення часу виконання друкованих текстів, нанесених з використанням друкуючих пристроїв з лазерним способом друку.
Встановити чи одночасно виконано друкований комп`ютерний текст розписки із проставленим на аркуші паперу підписом, не видається можливим, у тому числі у зв`язку з відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення часу виконання друкованих текстів, нанесених з використанням друкуючих пристроїв з лазерним способом друку та відсутністю (недостатністю) відповідних зразків порівняння (т 1, а. с. 187-204).
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 01 жовтня 2011 року ОСОБА_2 придбав транспортний засіб - мікроавтобус (вантажний фургон малотонажний) "Volkswagen Crafter", 2008 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 01 лютого 2012 року на його ім`я в Первомайському ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області (т. 1, а. с. 10).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2018 року та постанова Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.