ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 280/4626/18
адміністративне провадження № К/9901/2678/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини А3840 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (головуючий суддя - Кисіль Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі №280/4626/18 за позовом Військової частини А3840 до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
У листопаді 2018 року Військова частина А3840 звернулась до суду з позовом до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення начальника Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області №0094215602 від 9 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 76660,39 грн;
зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до електронного кабінету Військової частини А3840 щодо розрахунків з бюджетом, а саме: вилучити з розрахунків суми штрафних санкцій, проведені за операціями: 8 лютого 2018 року, код 3N3, всього 22 операції на загальну суму 80665,76 грн, 8 лютого 2018 року, код 3NЦ, всього 22 операції на загальну суму 7535,04 грн; 26 березня 2018 року, код 3О6, всього 22 операції на загальну суму 80665,76 грн, 26 березня 2018 року, код 3ОЛ, всього 22 операції на загальну суму 7535,04 грн; 2 квітня 2018 року, код 3Р8, всього 22 операції на загальну суму 80665,76 грн; 2 квітня 2018 року, код 3РY, всього 221 операції на загальну суму 7535,04 грн; 24 серпня 2018 року, код 3N4, всього 9 операцій на загальну суму 71667,38 грн, 24 серпня 2018 року, код 3NЦ, всього 9 операцій на загальну суму 4993,01 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення начальника Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області №0094215602 від 9 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 76660,39 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення в оскаржуваній частині й прийняти нове, яким позов у відповідній частині задовольнити. На переконання скаржника суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про те, що внесення, зміна або видалення даних з комп`ютерних баз податкового органу є його дискреційними повноваженнями, оскільки позивач у вимогах позову просив не внести зміни до електронного кабінету платника податку, а зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до електронного кабінету щодо рахунків з бюджетом та вилучити суми штрафних санкцій. Відповідно, задоволення позову у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній Військовою частиною частині - без змін, як такі, що ухвалені відповідно до закону.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року замінено Мелітопольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області її правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, Військова частина А3840 є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
В інтегрованій картці платника податку обліковуються суми штрафних санкцій згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19 січня 2018 року №0005311301 на загальну суму 88200,80 грн, у тому числі штраф - 80665,76 грн та пеня - 7535,04 грн, а також згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 9 серпня 2018 року №0094215602 на загальну суму 76660,39 грн, у тому числі штраф 71667,38 грн, пеня - 4993,01 грн.
Позивач вважає, що вказані суми штрафних санкцій необхідно вилучити з електронного кабінету платника податку шляхом зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до електронного кабінету, у зв`язку із чим і заявив такі вимоги до суду.
Відмовляючи в задоволенні вказаних позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з відсутності правових підстав до зобов`язання відповідачів вчинити дії, про які просить позивач. Суди вважали, що внесення, зміна або видалення даних з комп`ютерних баз органів доходів і зборів віднесено до дискреційних повноважень цих органів.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин першої - третьої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Частиною одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено перелік випадків, за яких орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.