ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 821/1794/15-а
адміністративне провадження № К/9901/27541/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 (суддя Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 (головуючий суддя: Семенюк Г.В., судді: Потапчук В.О., Жук С.І.) у справі №821/1794/15-а за позовом Приватного підприємства "Пандора-2013" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Приватне підприємство "Пандора-2013" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №0003822200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на 6546250грн., з яких за основним платежем 5237000 та за штрафними санкціями - 1309250грн.
В обґрунтування позовних вимог вказувало на протиправність податкового повідомлення-рішення, оскільки недотримання контролюючим органом норм податкового законодавства щодо питання проведення документальної позапланової невиїзної перевірки призвело до позбавлення платника податків права бути присутнім при проведенні перевірки, надавати пояснення та документи.
Судами встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 26.09.2014 № 1181, виданого відповідно до положень статтей 20, 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, у період з 06.10.2014 по 07.10.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Пандора-2013" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками у січні-травні 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 16.10.2014 №347/21-03-22-06/38593766, котрим встановлено порушення підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.4 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі ПДВ 5236750грн., в тому числі: у січні 2014 року на суму ПДВ 453700грн., у лютому 2014 року на суму ПДВ 1016969грн., у березні 2014 року на суму ПДВ 555025грн., у квітні 2014 року на суму ПДВ 1581452грн., у травні 2014 року на суму ПДВ 1629604грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, позовні вимоги задоволено.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що єдиною фактичною та встановленою судом першої інстанції підставою для задоволення позову є лише позбавлення позивача права бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення і документи, які пов`язані з предметом такої перевірки, що є достатнім для визнання документальної позапланової невиїзної перевірки незаконною та скасування її наслідків у вигляді оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує на правомірність дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки повідомлення та копія наказу про її призначення було направлено позивачу, чим, за висновком податкового органу, виконано необхідні заходи, передбачені Податковим кодексом України, а також на відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами.
Письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.