ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м.Київ
справа № 804/2152/16
адміністративне провадження № К/9901/40239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року (головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00001631412 від 01 березня 2016 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 2 659,70 грн., з яких: 1 773,13 грн. - основний платіж, 886,57 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №00001641412 від 01 березня 2016 року про збільшення суми грошового зобов`язання за ввізним митом на товари у розмірі 11 082,07 грн., з яких: 8 865,65 грн. - основний платіж, 2 216,42 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що протягом 2013-2014 років ввозило на митну територію України в режимі імпорту товар - "струмоз`ємний черевик", - митне оформлення якого завжди здійснювалось за кодом УКТ ЗЕД 8536900190 й митний орган при здійсненні контролю правильності класифікації товарів не мав жодних зауважень до обраного коду; натомість товар з аналогічною назвою, що ввозився Товариством в 2015 році та вже за іншим договором, щодо якого митницею прийнято рішення про визначення коду за УКТ ЗЕД 8545200090 (за яким в подальшому й здійснювалось митне оформлення), мав зовсім інші характеристики та властивості, а тому це рішення не є таким, що свідчить про неправильно визначений позивачем код імпортованого в 2013-2014 роках товару та, як наслідок, не може бути підставою для донарахування йому митних платежів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Управління №00001631412 від 01 березня 2016 року та №00001641412 від 01 березня 2016 року.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, з`ясували, що висновки акту перевірки щодо неправильного визначенням Товариством коду за УКТ ЗЕД імпортованого в 2013-2014 роках товару є помилковими, а тому, як наслідок, прийшли до висновку про безпідставне донарахування відповідачем позивачеві відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ввізного мита та податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Управління звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки, просило їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що в період з 07 грудня 2015 року по 11 грудня 2015 року посадовими особами Управління проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт №Н13/15/337418431 від 25 грудня 2015 pоку, в якому вказано про порушення Закону України "Про Митний тариф України" №2371-ІІІ від 05 квітня 2001 року, Закону України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII (з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп), частини 4 статті 280, статті 295 Митного кодексу України (далі - МК України), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.
В акті перевірки зазначено про те, що рішенням Дніпропетровської митниці ДФС від 21 жовтня 2015 року про визначення коду товару №КТ-110000013-0171-2015 обраний Товариством код за УКТ ЗЕД товару ("струмоз`ємний черевик"), що декларувався за митною декларацією №110120000/2015/413513 від 16 жовтня 2015 року, змінено з 8536900190 на 8545200090 (ставка ввізного мита змінилась з 0,1% на 2%); в той же час проведеною перевіркою встановлено чотири випадки ввезення Товариством в 2013-2014 роках (за митними деклараціями №110120000/2013/409475 від 17 червня 2013 року, №110120000/2013/416776 від 17 жовтня 2013 року, №110120000/2013/417836 від 04 листопада 2013 року, №110120000/2014/401820 від 10 лютого 2014 року) товару "струмоз`ємний черевик", що декларувався за кодом УКТ ЗЕД 8536900190, й це, в свою чергу, призвело до заниження митних платежів.
На підставі висновків акту перевірки Управлінням 01 березня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення №00001631412 про збільшення позивачеві суми грошового зобов`язання з ПДВ: за основним платежем - на суму 1 773,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 886,57 грн. та №00001641412 щодо нарахування грошового зобов`язання з ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності: за основним платежем - в розмірі 8 865,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 2 216,42 грн.
Не погоджуючись із прийнятими Управлінням податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.