ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 359/626/17
адміністративне провадження № К/9901/24119/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області
на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2017 року (головуючий суддя - Борець Є.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Оксененко О.М., Федотов І.В.)
у справі № 359/626/17
за позовом ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування м.Борисполя,
третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В січні 2017 року ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 ) звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (далі - відповідач 1, Виконком, скаржник), конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування м.Борисполя (далі - відповідач 2, Комітет), третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориспільської міської ради, що полягає у невстановленні умови конкурсу про забезпечення не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями;
визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування м. Борисполя, викладене в протоколі №2/14 від 21 жовтня 2014 року, про надання ФОП ОСОБА_3 права здійснювати перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Борисполя №3;
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №730 від 17 листопада 2014 року.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2, до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування м. Борисполя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про визнання протиправною бездіяльність, що полягає у невстановленні умови конкурсу про забезпечення на міському автобусному маршруті не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями; про визнання протиправними та скасування рішень відповідачів задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориспільської міської ради, що полягає у невстановленні умови конкурсу, проведеного 21 жовтня 2014 року, про забезпечення на міському автобусному маршруті загального користування АДРЕСА_1 не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Визнано протиправним та скасовано рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування м. Борисполя, викладене в протоколі №2/14 від 21 жовтня 2014 року, про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 права здійснювати перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування АДРЕСА_1 та укладення з ним відповідного договору терміном на 5 років.
Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №730 від 17 листопада 2014 року "Про укладення з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування АДРЕСА_1 терміном на 5 років з 4 грудня 2014 року по 4 грудня 2019 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що, відповідачем в порушення вимог п. 10 Порядку №1081 від 03.12.2008 не встановлено вимогу щодо забезпечення роботи на об`єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Наведене дає підстави для висновку про те, що рішення конкурсного комітету за результатами конкурсу, проведеного з порушенням вимог законодавства, також є неправомірним та підлягає скасуванню.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
22 серпня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області вказує на те, що приписи ч. 2 ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" не передбачають такої обов`язкової умови при проведенні конкурсу, як наявність одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Окрім того, обов`язок забезпечення спеціального обладнання транспортних засобів, що дало б змогу інвалідам безперешкодно користуватися послугами, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" лежить саме на підприємствах, організаціях та фізичних особах-підприємцях, що здійснюють транспортне обслуговування населення. Також скаржник зазначає, що відсутність серед умов конкурсу вимоги щодо наявності на об`єкті конкурсу транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, не є і не може бути єдиною і безпосередньою причиною порушення прав, свобод або інтересів позивача, та, відповідно свідчить про відсутність вини відповідача. Незазначення в оголошенні вимоги відносно забезпечення перевізниками - претендентами для участі в конкурсі спеціально обладнаних для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями транспортних засобів, скаржник вважає несуттєвою обставиною, оскільки конкурсний комітет розглядав та оцінював пропозиції перевізників - претендентів, у тому числі й за таким показником як наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Крім цього, включення додаткової умови конкурсу про забезпечення не менше як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями не гарантує наявність претендентів - перевізників із такими транспортними засобами. А, відтак, скасування оскаржуваних рішень відповідача не є юридично значимим для позивача. Поміж іншим, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, не надали оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду. Відповідач, посилаючись на показання свідка ОСОБА_4, згідно з якими, до нього, як водія маршруту №3 жоден інвалід з питань перевезення не звертався, вказує на недоведеність позивачем, що саме маршрут № 3, на відміну від інших маршрутів, є предметом порушення прав ОСОБА_1 . Також скаржник звертає увагу на відсутність в законодавстві визначення поняття транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими можливостями.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Відповідачами відзиву чи заперечень на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_2 є інвалідом І групи, потребує постійного стороннього догляду та пересувається за допомогою інвалідного візка.
Відповідно до рішень Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2009 та 27.10.2009 ОСОБА_2 визнано недієздатним та встановлено опіку над ним, опікуном призначено його матір - ОСОБА_1 .
23 вересня 2016 року на автобусній зупинці, розташованій по вул. Головатого в м. Борисполі, ОСОБА_2 не зміг скористатись послугами громадського транспорту, оскільки жоден з автобусів, що здійснювали пасажирські перевезення на міському автобусному маршруті загального користування м. Борисполя №3, не був пристосований для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Обставини відсутності автобусів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями на міському автобусному маршруті загального користування АДРЕСА_1 сторонами у справі не заперечується.
26 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ГО "Всеукраїнський центр соціально-правового захисту" та просила посприяти у забезпеченні права її сина ОСОБА_2 на користування автобусним транспортом загального користування м. Борисполя.
25 жовтня 2016 року голова ГО "Всеукраїнський центр соціально-правового захисту" ОСОБА_5 надіслав лист вих. №17 (а.с.20 т.1), в якому він повідомив ОСОБА_1 про те, що відсутність автобусів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, на міському автобусному маршруті загального користування м. Борисполя №3 вул. Каховська - УМБ-17 обумовлено тим, що при проведенні конкурсу з визначення перевізника виконавчий комітет Бориспільської міської ради не встановив вимогу щодо забезпечення на вказаному маршруті не менш як одного автобусу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 вересня 2014 року у випуску №117-118 громадсько-політичної газети "Трудова слава" було розміщено оголошення про те, що 21 жовтня 2014 року відбудеться конкурс з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Борисполя.
Відповідно до змісту вказаного оголошення, виконавчий комітет Бориспільської міської ради не встановив вимогу щодо забезпечення на вказаному маршруті не менш як одного автобусу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.