ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа №620/3983/18
адміністративне провадження №К/9901/16649/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 620/3983/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (у складі колегії суддів Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.)
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, Міноборони), в якому просив:
- визнати протиправною відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлена протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 104;
- зобов`язати призначити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності (внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини) в розмірі, що встановлений підпунктом "б" частини другої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) та забезпечити її виплату.
В обґрунтування позову зазначено, що III група інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивачу встановлена первинно після звільнення з військової служби 12 червня 2018 року, в строк не пізніше ніж через три місяці після звільнення. У зв`язку з цим, застосування до даних спірних правовідносин норми статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ є неправомірним, оскільки це не є питанням щодо отримання доплати між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи (меншого відсотка втрати працездатності) та розміром одноразової грошової допомоги, яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи (більшого відсотка втрати працездатності).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що оформлена протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 104. Скасовано пункт 30 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 104. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти відповідне рішення з урахування висновків, що викладені у даному рішенні суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду III групи з 12 червня 2018 року, відповідно до статей 16, 16-2 Закону № 2011-ХІІ та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 11 червня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №620/3983/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А 4583.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 03 квітня 2018 року № 175 був звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я) відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті.
Наказом командира військової частини А4583 (по стройовій частині) від 12 квітня 2018 року № 98 позивач був виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Чернігівського об`єднаного міського військового комісаріату у Чернігівській області.
29 серпня 2014 року під час участі в антитерористичній операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей в ході участі в бойових діях одержав вогнепальне дотичне поранення правового плеча та скрізне кульове поранення лівої гомілки, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини А1314 від 04 жовтня 2014 року № 1314/02/241/2.
Протоколом засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 247 від 04 грудня 2014 року встановлено, що отримана позивачем травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та на підставі довідки серії АІ № 0010617 від 24 листопада 2015 року про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданою Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) № 1 на підставі акта огляду МСЕК № 1605, позивачу встановлено ступінь втрати особою професійної працездатності у відсотках - 15 %.
В подальшому, 04 липня 2018 року під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено III групу інвалідності з 12 червня 2018 року, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВБ № 058759 від 04 липня 2018 року).
Пунктом 30 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 104 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав встановленням групи інвалідності понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неповно досліджено матеріли справи та не враховано, що норми статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ застосовується лише при вирішенні питання щодо отримання доплати одноразової грошової допомоги при повторному встановленні вищої групи інвалідності. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що ІІІ група інвалідності встановлена позивачу вперше та не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Таким чином, спірні правовідносини у даній справі стосуються виплати одноразової грошової допомоги вперше. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 295/3091/17.
15 липня 2019 року від Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що ІІІ група інвалідності встановлена позивачу понад дворічний термін після первинного огляду та встановлення, за його наслідками, відсотку втрати працездатності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога, ОГД), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту б частини першої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідностігрупи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який вперше запроваджений з 01 січня 2014 року шляхом доповнення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" статтею 16-3 (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04 липня 2012 року №5040-VI).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком № 975.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Пунктом 3 Порядку №975 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
-у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
-у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі також - МСЕК).
З огляду на це, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 листопада 2015 року позивачу встановлено 15% втрати професійної працездатності (на підставі акта огляду МСЕК № 1605).
Надалі, відповідно до довідки МСЕК АВБ № 058759 від 04 липня 2018 року позивачу встановлено IIІ групу інвалідності з 12 червня 2018 року, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
З огляду на те, що відсоток втрати працездатності вперше та встановлення інвалідності в подальшому встановлювався позивачу органами МСЕК, суд дійшов висновку, що оцінка причин ушкодження здоров`я особи, ступеня такого ушкодження та його наслідків, здійснюється тільки компетентним органом, а саме медико-соціальною експертною комісією, яка, за наслідками такої оцінки, уповноважена визначити ступінь ушкодження здоров`я військовослужбовця (шляхом встановлення відповідного відсотка втрати працездатності або встановлення відповідної групи інвалідності).