ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 813/1193/15
адміністративне провадження № К/9901/27690/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства "Круглик" до Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 (суддя - Костецький Н.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 (головуючий суддя - Матковська З.М., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі № 813/1193/15.
встановив:
Фермерське господарство "Круглик" (далі - ФГ "Круглик") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Золочівська ОДПІ) від 14.02.2015 №0000012200, №0000032200, №0000511700 та №0000501700;
постановити окрему ухвалу відносно службових осіб податкових органів, винних у навмисному невиконанні рішень суддів та причетних до протиправного прийняття рішень щодо Фермерського господарства "Круглик".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Золочівської ОДПІ від 14.02.2015 № 0000012200, №0000022200, №0000032200, №0000511700, №0000501700. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Золочівська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Золочівська ОДПІ посилається на те, що питома вага несільськогосподарських товарів за даними перевірки склала 31,5 %, що перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг (пункт 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, а не 17 % як задекларовано у додатку №3 до податкової декларації, а тому відповідно до пункту 209.11 статті 209 Податкового кодексу України на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею.
Також відповідач просить замінити Золочівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на її процесуального правонаступника Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведена позапланова виїзна перевірка ФГ "Круглик" з питань правомірності застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість, повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов`язкових платежів за період з 01.03.2011 по 31.12.2013.
За результатами перевірки складено акт від 10.04.2014 №16/22/35080357, в якому відображено висновок про порушення позивачем:
пункту 135.1, пункту 135.2 ст.135, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 9 610,00 грн.;
підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 розділу II Податкового кодексу України, а саме: не подано податкову декларацію з податку на додану вартість (загальну) за жовтень 2013 року;
пунктів 209.6, 209.7, 209.10, 209.11, підпунктів 209.17.1, 209.17.4, 209.17.6, 209.17.17 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України, пунктів 6.2, 6.3, 6.4, 6.19 розділу VI наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 №26 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 № 232/25009, в результаті чого встановлено заниження з податку на додану вартість всього на суму 2854063,00 грн.;
підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.
Підставою для таких висновків слугувало те, що питома вага несільськогосподарських товарів за даними перевірки склала 31,5 %, що перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг (пункт 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, а не 17 % як задекларовано у додатку №3 до податкової декларації.
На підставі названого акту перевірки відповідачем 14.02.2015 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0000012200 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 3538858,50 грн.,
№0000022200 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11484,75 грн.,
№0000032200 про нарахування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.,
№0000511700 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку на загальну суму 5101,00 грн.
№0000501700 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника на загальну суму 1915,69 грн.
Пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Пунктом 209.7 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Відповідно до вимог пункту 209.11 статті 209 Податкового кодексу України якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Судами з`ясовано, відповідно до свідоцтва №100324345 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість серія НБ №096409 від 01.03.2011, виданого ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області, індивідуальний податковий номер - 350803513242 (перереєстрація у зв`язку із зміною КВЕДІВ від 22.01.2013 свідоцтво №200104930 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість серія НБ №063583 від 29.01.2013, виданого Перемишлянським відділенням Золочівської МДПІ) ФГ "Круглик" було платником спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість з 01.03.2011 по 23.05.2013.