ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 804/15619/15
адміністративне провадження № К/9901/14191/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання дій протиправними, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 (головуючий суддя - Єфанова О.В., судді: Ляшко О.Б., Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі №804/15619/15.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - ПАТ "Нікопольський завод феросплавів") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив:
визнати протиправним дії Національного банку України по не підтвердженню можливості здійснення операцій Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по оплаті 48000000,00 грн., за контрактом № 310815SN від 31.08.2015;
скасувати рішення Національного банку України №25-03001/69303 від 25.09.2015 в частині непідтвердження можливості здійснення операцій Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по оплаті 48000000 грн., за контрактом №310815SN від 31.08.2015.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016, позов задоволено частково. Скасовано рішення Національного банку України № 25-03001/69303 від 25.09.2015 в частині непідтвердження можливості здійснення операцій ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" по оплаті 48000000,00 грн. за контрактом № 310815SN від 31.08.2015. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Національний банк України оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Національний банк України зазначає, що при непідтвердженні заяв позивача про купівлю іноземної валюти Національний банк України діяв у межах та у спосіб визначених законом повноважень, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації та з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані дії. Запровадження Постановою Національного банку України від 03.09.2015 № 581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" низки адміністративних інструментів регулювання валютного ринку, у т.ч., процедури відповідного підтвердження/непідтвердження валютних операцій клієнтів уповноважених банків відбулось з врахуванням поточного стану вітчизняної економіки, необхідності забезпечення позитивних тенденцій на валютному ринку України. Скаржник також відзначив, що запровадженні зазначеною постановою заходи сприяли зміцненню гривні.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, між позивачем ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (Покупець) та Постачальником Компанією StalmagSp. Z.o.o. (Польща) укладено контракт купівлі-продажу № 310815SN 31.08.2015 (далі - Контракт), за умовами якого Постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та своєчасно оплачувати товар - марганцеву руду.
Відповідно до Доповнення №1 та Специфікації №1 до вищевказаного контракту, продавець повинен поставити австралійської марганцевої руди крупної фракції 0-25мм в кількості 44000,00 метричних тон, ціна 111,10 дол. США за 1 метричну тону, загальна вартість складає 5377240,00 дол. США.
У зв`язку з тим, що за вищевказану продукцію не була проведена предоплата за рахунком №310815SN-TBN від 31.08.2015, що передбачено п. 1 Доповнення № 1 до контракту від №310815SN від 31.08.2015, вантажна митна декларація не оформлювалась.
Розділом 4 контракту №310815 від 31.08.2015 "Умови платежу" передбачено, що платіж за продукцію здійснюється в доларах США відповідно до додатку № 1 до контракту. Сторони визначили оплату за поставлену продукцію в національній валюті України - гривні, за курсом, встановленим НБУ, на дату списання коштів з рахунку покупця.
На виконання умов Контракту, позивач подав ПАТ "КБ "Приватбанк" платіжне доручення від 16.09.2015 року № №8855 на суму 48 000 000,00 грн. для перерахування на користь нерезидента Компанією StalmagSp. Z.o.o. за поставлений товар - марганцеву руду.
25.09.2015 платіжне доручення повернуто з призначенням платежу: повернення коштів згідно з електронним повідомленням Національного банку України № 25-03001/69303 від 25.09.2015, що підтверджується витягом електронного повідомлення від 25.09.2015, в якому зазначено про непідтвердження Національним банком України заяви клієнтів на купівлю та перерахування іноземної валюти за імпортними операціями по реєстру Інформація про намір та/або перерахування безготівкової валюти в розрізі суб`єктів за 22.09.2015.
У зв`язку з зазначеним, 25.09.2015 ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" отримало від ПАТ КБ "ПриватБанк" платіжне доручення без виконання, із зазначенням про повернення коштів згідно з електронним повідомленням НБУ № 25-03001/69303 від 25.09.2015, яким непідтверджено заявку клієнта на купівлю та перерахування іноземної валюти за імпортними операціями по реєстру Інформація про намір купівлі та/або перерахування безготівкової валюти в розрізі суб`єктів за 22.09.2015 року ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" на суму 48000000,00 грн.
За змістом статті 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк, зокрема, проводить грошово-кредитну політику, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, здійснює банківське регулювання, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.
Крім того, право Національного банку, використовуючи адміністративний метод банківського регулювання, встановлювати заборони та обмеження щодо вчинення банківськими установами певних дій (операцій) закріплено у Законі України "Про банки і банківську діяльність", статтею 66 якого передбачено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.
Стаття 46 Закону України "Про Національний банк України" передбачає, що Національний банк в необхідних випадках застосовує валютні обмеження.
Згідно зі статтею 44 цього Закону, Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До його компетенції, зокрема, належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок за діяльністю банків, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.
Нормативно-правові акти Національного банку з питань, віднесених до його повноважень є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб (стаття 56 Закону України "Про Національний банк України.
Відповідно до статті 45 цього Закону, Національний банк організовує торгівлю валютними цінностями на валютному ринку України відповідно до законодавства про валютне регулювання.