ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 821/3875/15-а
адміністративне провадження № К/9901/14812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Херсонської митниці ДФС
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (Суддя: Джабурія О.В.),
по справі № 821/3875/15-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарсус ОЕ "
до Херсонської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" (далі - позивач, ТОВ "ТАРУС ОЕ") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Херсонська митниця ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 508030303/2015/000007/2 від 14.12.2015 року та картки відмови у митному оформлені товарів № 508030303/2015/00006 від 14.12.2015 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, просив звільнити, або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги з посиланням на майновий стан.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення/або відстрочення судового збору внаслідок необґрунтованості, та скаргу залишено без руху для сплати судового збору за її подання в розмірі 13 857,94 грн.
Не погоджуючись з вищенаведеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, та постановити нове рішення, в якому передбачити, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції складає 1 339, 80 грн.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що несплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя. При цьому судом апеляційної інстанції судовий збір розрахований невірно, оскільки позовні вимоги є немайновими, а сума судового збору складає 1 339,80 грн.
Вищим адміністративним судом України ухвалою від 12.07.2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З прохальної частини касаційної вбачається, що скаржник не погоджується саме з розрахунком суми судового збору.
Як встановлено судом касаційної інстанції, підставою для залишення позовної заяви без руху стала несплата скаржником судового збору за подання апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції проаналізував наведені скаржником (в якості поважних) підстави неможливості сплати судового збору та прийняв рішення, що вони не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, передбачених вимогами ст. 88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір". До того ж, розрахунок суми судового збору рахувався судом апеляційної інстанції з посиланням на п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто як за подання позову майнового характеру (арк. справи 144-146).