ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/580/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача 1 - Мельника Б. О. (адвоката),
відповідача 2 - Слюсаря В. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 (колегія суддів у складі: Андрієнко В. В. - головуючий, Буравльов С. І., Калатай Н. Ф. ) і рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 (суддя Турчин С. О.), у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс"
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Луганський ливарно-механічний завод" (далі - ПАТ " Луганський ливарно-механічний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс" (далі - ТОВ "Асгард Фінанс") про визнання договору про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1988/61.1 (далі - оспорюваний договір) недійсним.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Асгард Фінанс" було відступлено недійсні права вимоги, оскільки оспорюваний договір не містить умов щодо обсягу та змісту прав, які переходять до нового кредитора. За твердженням позивача, оспорюваний договір не відповідає вимогам статей 203, 215, 514, 517, 638 Цивільного кодексу України та порушує його права.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020, у задоволенні позову ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" відмовлено повністю.
2.2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорюваний договір відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України містить умови щодо обсягу та змісту прав, які переходять до нового кредитора. Між сторонами кредитного договору відсутній спір щодо наявності та обсягу заборгованості, у тому числі заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 16.02.2016 по 24.09.2017. Враховуючи те, що розмір заборгованості підтверджується документами, які були передані новому кредитору, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про недійсність відступлених прав вимоги.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020, ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" звернулося до касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" до ПАТ "ПУМБ", ТОВ "Асгард Фінанс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 року №1988/61.1, укладеного між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Асгард Фінанс", відповідно до якого відступлено право вимоги за кредитним договором №01.13 від 21.01.2013 (із змінами і доповненнями, внесеними наступними додатковими угодами: №1 від 21.05.2013, №2 від 18.09.2013, №4 від 29.01.2014, №5 від 18.02.2014, №6 від 06.03.2014, №6 від 27.10.2014, №7 від 27.02.2015, №8 від 29.12.2015, №9 від 30.12.2015), укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", - задовольнити у повному обсязі.
3.2. ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" подало касаційну скаргу на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (щодо застосування частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України), постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 (щодо належності доказів, які підтверджують заборгованість та її розмір).
ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" зауважує, що висновки судів ґрунтуються на неповно з`ясованих судами фактичних обставинах справи, оскільки суди взагалі не дослідили та не проаналізували розрахунок заборгованості, повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання ПАТ "ПУМБ" у сукупності із кредитним договором (зі змінами внесеними додатковими угодами) та договором про відступлення права вимоги. Позивач зазначає, що суди не звернули увагу на те, що документи, які були передані первісним кредитором новому кредитору, не є належними та допустимими доказами обсягу прав нового кредитора у зобов`язанні за відповідним кредитним договором. Відтак, скаржник вважає, що суди неправильно застосовали норми матеріального права, а саме статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункти 4.1, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 (яке було чинним до 07.07.2018), пункти 41, 51, 52, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (яке було чинним до 07.07.2018), абз. 16 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566 (яке діє з 07.07.2018).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Асгард Фінанс" просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" - без задоволення. Зазначає, що обставини, на які посилається скаржник, не заслуговують на увагу, оскільки у провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа № 910/1672/19 за позовом ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" до ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Асгард Фінанс" про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги. Обставинам дотримання сторонами договорів чинного законодавства, у тому числі при укладенні договору, який є предметом цієї справи, надавалася правова оцінка.
3.4. ПАТ "ПУМБ" у відзиві на касаційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" - без задоволення. ПАТ "ПУМБ" вважає твердження позивача необґрунтованими та помилковими, а ухвалені судові рішення такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. ПАТ "ПУМБ" зазначає, що позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх доводів, натомість суди надали належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та, не встановивши наявність тих обставин, з яким закон пов`язує визнання угод недійсними, дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги.
4. Обставини справи, установлені судами
4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 21.01.2013 між ПАТ "ПУМБ" (банк, кредитор) та ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" (позичальник) був укладений кредитний договір № 01.13 від 21.01.2013 (із змінами та доповненнями внесеними наступними додатковими угодами: № 1 від 21.05.2013, № 2 від 18.09.2013, № 4 від 29.01.2014, № 5 від 18.02.2014, № 6 від 06.03.2014, № 6 від 27.10.2014, № 7 від 27.02.2015, № 8 від 29.12.2015, № 9 від 30.12.2015) (далі - кредитний договір).
4.2. Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору (тут і надалі у редакції додаткової угоди № 8 від 23.12.2015), періодом користування кредитом є проміжок часу, який складає: з дати укладення цього договору по 17.02.2014 включно - перший період користування кредитом; з 18.02.2014 по 15.02.2016 включно - другий період користування кредитом; з 16.02.2016 по 13.01.2017 включно - третій період користування кредитом.
4.3. Пунктом 6.1 кредитного договору передбачалося, що у випадку прийняття банком рішення про непродовження кредитування на наступний період користування кредитом або відмови позичальника від продовження кредитування на умовах, прийнятих банком, позичальник зобов`язаний повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 3-х періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на 3-й період користування кредитом, датою повернення кредиту є 13.01.2017.
4.4. Згідно з пунктом 6.1.1 кредитного договору кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку:
- для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в другий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 15.02.2016 (у випадку не продовження кредитування на третій період користування кредитом);
- для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в третій період користування кредитом (у випадку продовження кредитування на третій період користування кредитом) позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 13.01.2017.
4.5. Відповідно до пункту 7.2 кредитного договору передбачено сплату позичальником процентів за користування кредитом.
У підпункті 7.2.1 кредитного договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах: 22,5% річних (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті гривня; 10,3% (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті долари США; 13,0% річних (із розрахунку 360 днів нарік) - для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі.
Незважаючи на положення підпункту 7.2.1 кредитного договору, у період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі: 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої у доларах США та російських рублях; 0,1% річних (із розрахунку 365 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої в гривнях.
Згідно з підпунктом 7.2.1.1 кредитного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т. ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених підпунктом 10.3.6.1 та/або 10.3.6.2 цього договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань) незважаючи на положення пункту 7.2.1 цього договору, процентна ставка за користуванням кредитом становить: 23,5 % річних (із розрахунку 365 дні на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті гривня; 11,3 % річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті долари США; 14,0 % річних (із розрахунку 360 - для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі.
У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, положення пункту 7.2.1.1 цього договору не застосовуються (підпункт 7.2.1.2 кредитного договору).
У підпункті 7.2.2 кредитного договору сторони погодили, що період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням).
Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (підпункт 7.2.3 кредитного договору).
За змістом підпункту 7.2.5 кредитного договору суди встановили, що закінчення строку кредитування, встановленого цим договором, не звільняє позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього договору на користь банку проценти за користування кредитом за весь час прострочення позичальником погашення заборгованості за основною сумою кредиту.
4.6. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з цим договором у повному обсязі (пункт 14.5 кредитного договору).
4.7. Суди установили, що ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Асгард Фінанс" уклали договір відступлення прав вимоги № 1988/61.1 від 25.09.2017, відповідно до умов якого ПАТ "ПУМБ" відступив відповідачеві-2 - ТОВ "Асгард Фінанс" своє право вимоги за кредитним договором № 01.13 від 21.01.2013, укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами: № 1 від 21.05.2013, № 2 від 18.09.2013, № 4 від 29.01.2014, № 5 від 18.02.2014, № 6 від 06.03.2014, № 6 від 27.10.2014, №7 від 27.02.2015, №8 від 29.12.2015, № 9 від 30.12.2015 (далі - оспорюваний договір).
4.8. Відповідно до пункту 1.1 оспорюваного договору, сторонами погоджено, що "Права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення" та/або "Права вимоги" означає всі існуючі та майбутні права грошової та/або майнової вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором та до боржника/поручителя за договорами забезпечення".
Згідно з підпунктом а) пункту 2.1 оспорюваного договору, у порядку та на умовах, узгоджених сторонами первісний кредитор відступає новому кредитору усі права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор приймає права вимоги та зобов`язується сплатити первісному кредитору ціну відступлення прав вимоги.
4.9. Відповідно до підпункту в) пункту 2.1 оспорюваного договору сторони визначили, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 24.09.2017 року (включно) становить 742 015,07 дол. США та 23 539 849,06 російських рублів, що за курсом Національного банку України на момент укладення цього договору становить 30 209 111,41 гривень, і складається з основної суми кредиту (613 547,06 дол. США (що складає 16112 704,16 грн) та 18 660 000,00 рос. руб. (що складає 8 499 816,60 грн)), процентів станом на 24.09.2017 (128 468,01 дол. США (3 373 770,61 грн) та 4 879 849, 06 рос. руб. (2 222 820,05 грн) та судового збору 3 200,00 грн.
4.9. Відповідно до підпункту в) пункту 2.2 оспорюваного договору, первісний кредитор в день отримання від нового кредитора ціни прав у повному обсязі, передає новому кредитору документи, про що складають Акт приймання-передачі документів, а також інформацію, яка є важливою для здійснення новим кредитором прав вимоги за кредитним договором.
4.10. Відповідно до пункту 2.3 оспорюваного договору, ціна прав вимог складає 4 400 000,00 грн, яку новий кредитор сплачує первісному кредитору в день укладення цього договору.
4.11. 25.09.2017 між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Асгард Фінанс" був підписаний Акт приймання-передачі документів, який є додатком № 2 до оспорюваного договору і його невід`ємною частиною.
4.12. Згідно з актом приймання - передачі документів первісний кредитор передав, а новий кредитор отримав наступні документи:
- кредитний договір № 01.13 від 21.01.2013, із змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами: № 1 від 21.05.2013, № 2 від 18.09.2013, № 4 від 29.01.2014, № 5 від 18.02.2014, № 6 від 06.03.2014, № 6 от 27.10.2014, № 7 від 27.02.2015, № 8 від 29.12.2015 та №9 від 30.12.2015;
- розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 24.09.2017 (включно);
- меморіальні ордери про надання кредитних коштів за кредитним договором на 12 аркушах;
- виписки про рух грошових коштів за кредитним договором на 1 аркуші, та інші документи, які є важливими для здійснення Новим кредитором прав вимоги за Кредитним договором, а саме: Вимоги про усунення порушення умов кредитного договору на 10 арк.;
- матеріали судового провадження по справі про банкрутство № 913/1378/16 (копію заяви з кредиторськими вимогами на 7 арк., копію письмових уточнень на 2 арк., та ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.07.2017 на 6 арк.);
- заяву про вчинення виконавчого напису на 2 арк.; виконавчий напис на 1 арк.;
- матеріали виконавчого провадження.
4.13. Суди установили, що на виконання підпункту а) пункту 2.4 оспорюваного договору, ПАТ "ПУМБ" повідомив позичальника про здійснене відступлення прав вимоги за кредитним договором (листом від 26.09.2017 за вих. № КНО - 61.1.1/128).
4.14. Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що, на думку позивача, оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки документи, які були передані первісним кредитором новому кредитору, не є належними та допустимими доказами обсягу прав нового кредитора у зобов`язанні за відповідним кредитним договором. Також позивач стверджує, що первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги у обсязі, який не був дійсним на момент переходу таких прав (первісний кредитор не мав права відступити новому кредитору права вимоги нарахованих ним процентів за користування кредитом за період з 16.02.2016 по 24.09.2017 (включно), оскільки право самого банку нараховувати проценти за користування кредитом припинилося з 16.02.2016).
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Касаційну скаргу, з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права (частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16. Крім того, скаржник зазначає про неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 (щодо належності та допустимості доказів, які підтверджують заборгованість та її розмір).
5.3. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.4. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
5.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися, з огляду на наступне.
5.6. Предметом спору у справі № 910/580/20, що розглядається, є визнання недійсним договору відступлення права вимоги з підстав невідповідності положенням статей 512, 514, 517, 638 Цивільного кодексу України. За твердженням скаржника, ПАТ "ПУМБ" відступив новому кредитору неіснуюче право вимоги нарахованих ним процентів за користування кредитом за період з 16.02.2016 по 24.09.2017. Скаржник стверджує, що істотною умовою оспорюваного договору є обсяг та розмір прав вимоги, яка відступається, однак у даному випадку обсяг не підтверджується первинними документами, тому скаржник зазначає про недійсність договору відступлення прав вимоги відповідно до статей 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.