Постанова
Іменем України
1 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 145/1591/16-к
провадження № 51- 5910км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Дехтярук О.К.,
захисника Чудака В.Д.,
законного представника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Чудака В.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Барського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іскрівка Тиврівського району Вінницької області та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Барського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, з призначенням йому покарання, з урахуванням вимог ст. 102 КК, у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 30.06.2016 по 01.07.2016 та з 15.07.2016 року до 29 вересня 2017 року (згідно ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.07.2016 року про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто із законного представника (матері) неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 24 376,99 грн судових витрат, пов`язаних із залученням експерта за проведення комплексної судово-цитологічної та судової молекулярно-генетичної експертизи - 4 099, 39 грн; судової товарознавчої експертизи - 440,20 грн; судової біологічної експертизи - 2 201 грн; комплексної судової біологічної експертизи - 5 732, 2 грн; комплексної судової біологічної експертизи - 11 904,20 грн.
Судом вирішено долю речових доказів.
Як встановив суд, 30 червня 2016 року близько 03-00 год. неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись у лісовому масиві, що розташований поміж с. Іскрівка та с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись в напрямку свого дому в с. Іскрівка Тиврівського району разом з неповнолітньою ОСОБА_3, під час раптово виниклих неприязних відносин, використовуючи перевагу у фізичній силі завдав ОСОБА_3 декілька ударів у голову дерев`яною палицею, що підібрав у лісі. Внаслідок чого, спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких 14 липня 2016 року потерпіла померла у Вінницькій дитячій клінічній лікарні.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року вирок Барського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2019 року щодо ОСОБА_2 змінено в частині стягнення процесуальних витрат. Виключено з вироку вказівку про стягнення із законного представника засудженого ОСОБА_1 на користь держави судових витрат у сумі 24 376,99 грн, визначено стягнути вказані судові витрати у зазначеній сумі з ОСОБА_2 . У решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Чудак В.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Барського районного суду Вінницької області та ухвалу Вінницького апеляційного суду, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрити через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Зокрема, захисник Чудак В.Д. вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведена, а матеріали провадження не містять достатніх та допустимих доказів на підтвердження його винуватості, зазначає про застосування недозволених методів під час проведення слідства, внаслідок чого засуджений ОСОБА_2 був змушений обмовити себе. Вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Чудак В.Д. підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.
Законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просила задовольнити касаційну скаргу захисника Чудака В.Д., який діє в інтересах її сина.
Прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту касаційної скарги захисника Чудак В.Д. вбачається, що він, не погоджуючись із засудженням його підзахисного за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, оспорює правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, вказує на неповноту судового розгляду, наводить іншу, власну оцінку доказам, ніж ту, що дав суд першої інстанції.
Втім, фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК, не підлягають. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень лише в апеляційному порядку, згідно зі ст. 409 КПК.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, зроблено з дотриманням ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, оцінено відповідно до ст. 94 КПК.
Згідно зі ст. 84 КПК, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.