Постанова
Іменем України
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 711/6649/17
провадження № 61-5821св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
особа, що подала скаргу - старший державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,
стягувач - Грусевич Віталій Олегович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії, бездіяльність старшого державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції
у Черкаській області (далі - Соснівський ВДВС).
На обґрунтування скарги вказувала, що в Соснівському ВДВС на виконанні перебуває виконавчий лист, виданий Придніпровським районним судом
м. Черкаси, про встановлення порядку та способу участі батька ОСОБА_2
у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що примусове виконання рішення проводиться старшим державним виконавцем Соснівського ВДВС Миколаєнко Т. М. (далі - державний виконавець) з порушенням вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 просила:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, яка полягає
у невиконанні покладених на неї статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язків щодо контролю виконання судового рішення
та неоформлення актів про виконання боржником судового рішення, а саме неприбуття 14, 15, 16 та 17 січня 2019 року державного виконавця за місцем виконання рішення суду за адресою: АДРЕСА_1, та неоформлення актів про належне виконання боржником ОСОБА_1 рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2018 року
та постанови апеляційного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року;
- визнати протиправними дії державного виконавця щодо внесення до акта державного виконавця від 22 січня 2019 року відомостей, які не відповідають дійсності, про невиконання боржником ОСОБА_1 вимоги державного виконавця від 18 січня 2019 року № 2416;
- визнати протиправними вимоги державного виконавця про зобов`язання боржника ОСОБА_1 виконувати рішення суду у не передбачений судовим рішенням спосіб, а саме зобов`язання боржника щотижня, не пізніше, ніж за добу до побачень, визначених рішенням суду, встановлювати місце, де стягувач може забрати малолітню ОСОБА_4 (в присутності ОСОБА_1 ) для виконання рішення про встановлення побачення та місце, куди стягувач (батько) має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, яка полягає
у відмові прибути 25 січня 2019 року у визначене боржником ОСОБА_1 місце побачень стягувача ОСОБА_2 за адресою: вул. Хрещатик, 261, м. Черкаси, та скласти акт у порядку, передбаченому статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", про виконання 25 січня 2019 року боржником рішення суду;
- визнати протиправними дії державного виконавця, що полягають у винесенні вимоги від 25 січня 2019 року, якою боржника зобов`язано вчинити дії,
не передбачені виконуваними судовими рішеннями, а саме у вказаний день
о 14:00 год доставити малолітню ОСОБА_4 з визначеного місця побачень
на АДРЕСА_2 у місце, яке боржником не визначалося
як місце побачень, та передати дитину стягувачу при погодних умовах, які унеможливлюють організацію побачення;
- визнати протиправними дії державного виконавця щодо внесення до акта державного виконавця від 25 січня 2019 року відомостей, які не відповідають дійсності, стосовно відмови боржником виконати рішення суду у час та спосіб, які в ньому встановлені;
- визнати протиправною постанову начальника Соснівського ВДВС від 30 січня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження щодо боржника
ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами;
- визнати протиправною постанову державного виконавця від 30 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада
2019 року у складі судді Позарецької С. М. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції вважав, що підстав для застосування статті 449 ЦПК України немає, а також виходив з того, що судом не встановлено факт бездіяльності з боку державного виконавця, що, на думку боржника, виразилось у його відмові прибути 25 січня 2019 року у визначене боржником місце побачень стягувача з малолітньою та необхідності складання акта про виконання 25 січня 2019 року боржником судового рішення. Особою, яка подала скаргу, не наведено та судом не встановлено обставин, які б давали підстави для неможливості застосування тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами.
На думку суду першої інстанції, скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки нею не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили
про порушення її прав як боржника у виконавчому провадженні № 56412025
за виконавчим листом, виданим 23 січня 2018 року Соснівським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 711/6649/17.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2019 року скасовано, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Соснівського ВДВС Миколаєнко Т. М. щодо внесення в акт від 22 січня 2019 року відомостей про невиконання ОСОБА_1 вимоги державного виконавця від 18 січня
2019 року.
Визнано неправомірними дії державного виконавця про внесення в акт
від 25 січня 2019 року відомостей щодо відмови ОСОБА_1 виконати рішення суду.
Визнано неправомірною постанову від 30 січня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.
Скаргу в частині визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Миколаєнко Т. М. щодо неприбуттю 14, 15, 16 та 17 січня 2019 року
до будинку АДРЕСА_1 та оформлення акта про неналежне виконання ОСОБА_1 рішення суду залишено без розгляду.
Відмовлено в задоволенні решти вимог відмовлено.
Задовольняючи скаргу в частині вимог та визнаючи неправомірними рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, апеляційний суд вважав такі вимоги обґрунтованими та доведеними належним чином, натомість, відмовляючи
в задоволенні решти вимог - дійшов висновку про необґрунтованість
та безпідставність таких вимог.
Залишаючи ж без розгляду скаргу ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця щодо неприбуття 14, 15, 16 та 17 січня 2019 року до будинку АДРЕСА_1
і нескладання відповідного акта, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 звернулась до суду зі спливом передбаченого законом строку, та не ставила питання про поновлення цього строку.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 30 березня 2020 року,
ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_3, просить постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року скасувати в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо внесення в акт
від 22 січня 2019 року відомостей про невиконання ОСОБА_1 вимог державного виконавця від 18 січня 2019 року; щодо внесення в акт від 25 січня 2019 року відомостей про відмову ОСОБА_1 виконати рішення суду; щодо визнання неправомірною постанови від 30 січня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом. В цій частині залишити в силі ухвалу Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 13 листопада 2019 року.
На обґрунтування касаційної скарги вказує, що апеляційний суд вийшов за межі вимог, оскільки ОСОБА_1 просила не визнати протиправними дії державного виконавця про складання акта від 22 січня 2019 року, а визнати неправомірними дії державного виконавця про внесення до акта від 22 січня 2019 року відомостей про невиконання ОСОБА_1 вимог старшого державного виконавця від 18 січня 2019 року. Разом з тим вимога державного виконавця
від 18 січня 2019 року правомірна та ґрунтується на вимогах закону, а пояснення, надані ОСОБА_1 у відповідь на цю вимогу дійсно не містять відповідей
на порушені у ній питання.
На думку особи, яка подала касаційну скаргу, відсутність встановленого у вимозі від 18 січня 2019 року строку на надання пояснень та надання невмотивованих пояснень не є підставою для визнання відомостей, внесених в акт від 22 січня 2019 року, такими, що не відповідають дійсності. При цьому будь-яка відповідальність за ненадання вмотивованих пояснень до боржника
не застосовувалась.
ОСОБА_2 у касаційній скарзі зазначає, що апеляційним судом безпідставно не враховано доведеність невиконання боржником ОСОБА_1 вимог державного виконавця та рішення суду, а твердження в постанові апеляційного суду про те, що боржник не перешкоджає стягувачеві брати участь у вихованні дитини, не ґрунтується на матеріалах справи.
Щодо рішення апеляційного суду про визнання неправомірною постанови
від 30 січня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, то таке рішення апеляційний суд ухвалив
на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 березня
2019 року, яка, на думку ОСОБА_2, не може бути визнана преюдиційною.
23 березня 2020 року Соснівський ВДВС подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року
в частині:
- визнання неправомірними дій державного виконавця про внесення в акт
від 22 січня 2019 року відомостей про невиконання ОСОБА_1 вимог старшого державного виконавця від 18 січня 2019 року;
- визнання неправомірними дій державного виконавця про внесення в акт
від 25 січня 2019 року відомостей стосовно відмови ОСОБА_1 виконати рішення суду;
- визнання неправомірною постанови від 30 січня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.
Решту постанови Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року заявник просить залишити без змін.
Підставою для часткового скасування оскаржуваного судового рішення Соснівський ВДВС вказує неправильне тлумачення апеляційним судом статей 63, 64-1, 75 Закону України "Про виконавче провадження" в частині повноважень виконавця виносити постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання останнім без поважних причин рішення суду.
Також у касаційній скарзі зазначається, що висновки апеляційного суду
не відповідають фактичним обставинам справи, які свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення.
В частині відмови в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 та в частині залишення вимог цієї скарги без розгляду постанова апеляційного суду не оскаржується.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого
2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними бездіяльності, дій та рішення старшого державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, матеріали справи витребувано
з Придніпровського районного суду м. Черкаси. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Соснівського ВДВС на постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що на виконанні у старшого державного виконавця Соснівського ВДВС Миколаєнко Т. М. знаходиться виконавче провадження № 56412025
про примусове виконання виконавчого листа № 711/6649/17, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 23 січня 2018 року, за яким визначено стягувачеві ОСОБА_2 способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4, зазначені нижче.
Періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України,
а за відповідної згоди матері - за кордоном, а саме: щотижня з 14:00 год
до 19:00 год п`ятниці та з 11:00 год до 18:00 год суботи в присутності матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною семирічного віку; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів щоденно з 11:00 год до 18:00 год у присутності матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною семирічного віку; щороку із першої суботи серпня протягом 15 календарних днів щоденно з 11:00 год до 18:00 год
в присутності матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною семирічного віку; щороку 01 червня та ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11:00 год до 16:00 год в присутності матері дитини ОСОБА_1 до досягнення дитиною семирічного віку, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути.
Після досягнення дитиною семирічного віку визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4, які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України,
а за відповідної згоди матері - за кордоном, а саме: перші та треті п`ятниця-неділя кожного місяця з 18:00 год п`ятниці до 18:00 год неділі без присутності матері дитини ОСОБА_1 ; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів без присутності матері дитини ОСОБА_1 ; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів без присутності матері дитини ОСОБА_1 ; щороку 01 червня та 19 грудня з 14:00 год до 10:00 год наступного дня
без присутності матері, ОСОБА_1 з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути.
Визначено, що спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку здійснюється без обмежень,
з урахуванням при цьому технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини.
Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь
у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини.
Зобов`язано ОСОБА_1 не пізніш як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених рішенням суду, інформувати
ОСОБА_2 засобами телефонного або електронного зв`язку про місце (адресу), де він може забрати дитину, та місце (адресу), куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку.
16 травня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56412025.
16 січня 2019 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_1 направлена вимога, в якій її зобов`язано 17 січня 2019 року з`явитись до державного виконавця для надання пояснень. Також зобов`язано не пізніше ніж за добу
до часу побачення та спільного відпочинку батька й дитини інформувати ОСОБА_2 та державного виконавця про час і місце, де ОСОБА_2 може забрати дитину, та місце, куди він повинен доставити дитину після закінчення побачень чи відпочинку.
Вимога отримана ОСОБА_1 18 січня 2019 року.
17 січня 2019 року старшим державним виконавцем на адресу ОСОБА_1 направлена вимога, в якій останню зобов`язано 17 січня 2019 року в строк
до 12:00 год встановити місце, в якому 18 січня 2019 року о 14:00 год та 18 січня 2019 року о 11:00 год ОСОБА_2 може забрати ОСОБА_4 для виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною та місце, куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку, а також
до 12:00 год проінформувати ОСОБА_2 та державного виконавця
про місце, де ОСОБА_2 може забрати, а також місце, куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень та відпочинку. В разі ненадання інформації щодо місця, де можна забрати дитину 18 й 19 січня 2019 року та куди потрібно доставити після закінчення побачень чи відпочинку, державним виконавцем буде самостійно встановлено таке місце.
Вимога отримана ОСОБА_1 18 січня 2019 року.
18 січня 2019 року державним виконавцем на ім`я ОСОБА_1 була направлена вимога, в якій останню зобов`язано надати пояснення з приводу того, чому
не відбулася зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_4 з 14 до 17 січня 2019 року
та не було встановлено місце, де в ці дні ОСОБА_2 міг забрати
ОСОБА_4 для виконання рішення суду про встановлення побачення
з дитиною, а також місце, куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень та відпочину, та надати пояснення, чи відбулося спілкування