Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 295/19747/14-ц
провадження № 61-20794св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "БМ Банк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_4,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк", третя особа - ОСОБА_4 , про визнання кредитного договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк") звернулося до суду з вищевказаним позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 01 лютого 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2/7/010208, згідно з яким позичальник отримав грошові кошти в розмірі 33 000 доларів США під 12 % річних на строк до 31 січня 2023 року.
З метою забезпечення належного виконання взятих позичальником на себе зобов`язань, того ж дня між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 2/7/010208/S-2, згідно з яким поручитель зобов`язала перед кредитором відповідати за зобов`язаннями боржника, що випливають із кредитного договору.
01 лютого 2008 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 2/7/010208/S-3, згідно з яким поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за зобов`язаннями боржника, що випливають із кредитного договору.
Позичальник належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 15 серпня 2016 року утворилася заборгованість в розмірі 35 824,51 доларів США, що еквівалентно 1 017 545,86 грн, із яких: строкова заборгованість за кредитом в розмірі 19 112,75 доларів США; прострочена заборгованість за кредитом - 6 558,72 доларів США; строкова заборгованість за процентами - 128,29 доларів США; прострочена заборгованість за процентами - 10024,75 доларів США, яку банк просив солідарно стягнути з відповідачів на свою користь.
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "БМ Банк", який уточнив у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що укладений між ним та банком кредитний договір не відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про банки і банківську діяльність", у зв`язку з чим просив визнати недійсним кредитний договір від 01 лютого 2008 року № 2/7/010208 з моменту його укладення.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 18 лютого 2015 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 295/19747/14-ц та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира, занесеною до журналу судового засідання, від 14 березня 2016 року залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_4 .
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 21 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залишення позовної заяви банку без розгляду за безпідставністю. Замінено ПАТ "БМ Банк" його правонаступником Акціонерним товариством "БМ-2018" (далі - АТ "БМ-2018").
25 червня 2019 року ОСОБА_5 подала клопотання про залучення її як правонаступника кредитора, посилаючись на те, що під час розгляду справи були змінені кредитори правонаступниками, а саме: ПАТ "БМ Банк" на АТ "БМ-2018"; АТ "БМ-2018" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (далі - ТОВ "ФК Інвест-Кредо"); ТОВ "ФК Інвест-Кредо" на ОСОБА_5 .
У серпні 2019 року ОСОБА_5 подала позовну заяву з уточненими позовними вимогами, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 39 312,96 доларів США, що еквівалентно 1 049 002,50 грн, із яких: заборгованість за кредитом в розмірі 25 671,47 доларів США, що еквівалентно 685 001,47 грн; заборгованість за процентами - 13 641,49 доларів США, що еквівалентно 364 001,01 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира, занесеною до протоколу судового засідання, від 19 серпня 2019 року замінено кредитора на ОСОБА_5, прийнято її позовну заяву.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира, занесену до протоколу судового засідання, від 19 серпня 2019року про заміну кредитора та прийняття позовної заяви скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги. Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512, статті 514 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або фінансова установа, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для заміни кредитора АТ "БМ-2018" на ОСОБА_5 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки, не розглядав по суті договори про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, неправомірно надав оцінку договорам на припущеннях. Суд апеляційної інстанції не має права надавати оцінку зазначеним договорам, оскільки вони не є предметом розгляду та не розглядалися по суті.
Прийнята апеляційним судом постанова буде перешкоджати та неправомірно впливати на розгляд справ №№ 295/13441/19, 761/27820/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16 грудня 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила скасувати постанову апеляційного суду і направити справу для продовження до суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд зробив помилкові висновки. Не розглядав по суті договори про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, неправомірно надав оцінку договорам на припущеннях.
17 грудня 2019 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив скасувати постанову апеляційного суду і направити справу для продовження до суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд не мав права надавати оцінку договорам про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, оскільки вони не були предметом розгляду.
17 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами суперечать нормам матеріального права, тому є недійсними (нікчемними) з моменту укладення. Касаційна скарга є надуманою, а зазначені у ній обставини не відповідають фактичним обставинам справи, заявник касаційної скарги вводить суд в оману, приховуючи справжні факти та свою протиправну діяльність.
17 грудня 2019 року АТ "БМ-2018" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що кредитна установа передала ОСОБА_5 право вимоги від ОСОБА_1 чітко визначеної в договорі про відступлення права вимоги суми заборгованості за кредитним договором. Отже, відбулася заміна кредитора у грошовому зобов`язанні, яке виникло з кредитного договору, а не заміна кредитодавця в кредитному договорі.
23 грудня 2019 року ТОВ "ФК Інвест-Кредо" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило скасувати постанову апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд не розглядав по суті договори про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, надав оцінку договорам неправомірно, позиція суду побудована на припущеннях. Суд першої інстанції законно замінив кредитора правонаступником ОСОБА_5 та прийняв її позовну заяву. Помилкові висновки суду апеляційної інстанції перешкоджатимуть та неправомірно будуть впливати на розгляд інших судових справ за позовами ОСОБА_1 до ТОВ "ФК Інвест-Кредо", зокрема про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Богунського районного суду міста Житомира.
11 грудня 2019 року справа № 295/19747/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
Позивачем у справі за первісним позовом було ПАТ "БМ Банк", правонаступником якого є АТ "БМ-2018".
30 травня 2019 року між АТ "БМ-2018" та ТОВ "ФК Інвест-Кредо" укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 01 лютого 2008 року № 2/7/010208, укладеним між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_1
30 травня 2019 року між ТОВ "ФК Інвест-Кредо" та ОСОБА_5 було укладено договір відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).