Постанова
Іменем України
(додаткова)
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 682/2493/16-ц
провадження № 61-48605св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О.,
ВСТАНОВИВ:
Ужовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, усунення перешкод
у користуванні квартирою шляхом вселення.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з січня 2012 року вони
з відповідачем почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та вели разом домашнє господарство. Бажаючи покращити житлові умови, вони вирішили вкласти кошти в будівництво квартири у будинку АДРЕСА_1 .
09 червня 2012 року вони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Право власності на збудовану квартиру відповідач зареєстрував на себе у листопаді 2012 року.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 заперечує її право власності на спірну квартиру та чинить їй із сином перешкоди у користуванні житлом, ОСОБА_1 просила встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2
без реєстрації шлюбу в період з січня 2012 року до 09 червня 2012 року; визнати квартиру АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності подружжя з визначенням часток кожного з подружжя в розмірі 1/2 частки спірної квартири за кожним; усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом примусового вселення до неї її та малолітнього сина сторін.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із січня 2012 року до 09 червня 2012 року.
Визнано квартиру АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку
за кожним на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвалено усунути ОСОБА_1 та малолітньому ОСОБА_3 перешкоди
у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом примусового вселення до неї.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено, постанову Хмельницького апеляційного суду
від 06 листопада 2018 року скасовано й залишено в силі рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року.
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги в сумі 7 974,64 грн.