Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 712/13890/15
провадження № 61-11025св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, що подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського апеляційного суду
від 30 березня 2020 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Під час розгляду справи в судовому засіданні сторони дійшли згоди
та звернулись із заявою про затвердження мирової угоди, надавши підписану мирову угоду.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно з якою:
- в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1
за договором позики від 30 вересня 2013 року у розмірі 1 665 624,24 грн,
що станом на 18 грудня 2015 року відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 70 938,00 дол. США, звернено стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,8 кв. м, житловою площею 52,7 кв. м, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , шляхом визнання права власності на зазначене майно
за ОСОБА_1, за вартістю предмета іпотеки згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності у розмірі 200 300,00 грн;
- зобов`язання ОСОБА_2 за договором позики від 30 вересня 2013 року перед ОСОБА_1 виконані у повному обсязі, сторони жодних майнових претензій з приводу цього договору позики одна до одної не мають.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що умови мирової угоди
не суперечать вимогам закону, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін
та інших осіб, а сама угода укладена в межах цивільної і процесуальної дієздатності осіб.
17 квітня 2019 року особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року
ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року та відкрито апеляційне провадження у справі за поданою апеляційною скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій у справі, справу призначено до розгляду.
17 липня 2019 року, до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції,
на адресу Апеляційного суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову, в якій він просив прийняти його відмову від позову
до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнати нечинною ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року про визнання мирової угоди, скасувати її, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 липня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відмову від позову, прийнято його відмову
від позову. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня
2016 року про визнання мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки визнано нечинною. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмова позивача
від позову є добровільною та відповідає його волі. Позивач усвідомлює наслідки такої своєї процесуальної дії і прийняття відмови від позову не порушує права інших осіб.
Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2019 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області
від 17 липня 2019 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про поновлення строку на апеляційне провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2020 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 не навів достатніх підстав вважати, що цим судовим рішенням вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, крім того, апеляційна скарга подана після спливу річного строку з дня постановлення ухвали суду першої інстанції
за відсутності обставин, визначених пунктами 1 і 2 частини другої статті 358 ЦПК України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року відкрито касаційне
провадження у справі № 712/13890/15-ц, витребувано її із Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року справу призначено
до судового розгляду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в разі, якщо позивач обрав би спосіб захисту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в межах виконавчого провадження та реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за вищою ціною, ніж сума заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , він мав
би можливість отримати решту коштів за рахунок реалізованого іпотечного майна у п`яту чергу, як це передбачено статтею 46 Закону України "Про іпотеку".
Доводи інших учасників справи
У вересні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, у якому просила залишити касаційну скаргу
без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зазначала, що ОСОБА_3 зловживає своїми процесуальними правами, оскільки він знає про укладення мирової угоди з 2016 року, проте ухвалу оскаржив лише у 2019 році.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 17 квітня 2019 року з апеляційною скаргою на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року звернувся
ОСОБА_3 , який не брав участі в розгляді справи.
В апеляційній скарзі він зазначив, що цією ухвалою суду порушуються його права та інтереси, які полягають у нижчезазначеному.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2014 року, залишеним без змін Апеляційним судом Черкаської області від 02 жовтня
2014 року, стягнено, в тому числі зі ОСОБА_2, на його користь заборгованість за договором позики в сумі 38 150,00 дол. США, що еквівалентно 450 170,00 грн. Стягнено, в тому числі зі ОСОБА_2, на його користь заборгованість за договором позики в сумі 196 400,00 грн.
На виконання вказаного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси видано виконавчі листи та постановами державного виконавця Центрального відділу виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції
Коміренко О. О. від 27 жовтня 2014 року відкрито виконавчі провадження
з примусового стягнення зазначених грошових сум, які перебувають
на виконанні в ДВС, і досі вживаються заходи, спрямовані на виконання рішення суду, тобто ОСОБА_3 є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні
№ 45490421, в якому боржником є ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду