1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


01 грудня 2020 року

м. Київ


справа № 196/621/17

провадження № 61-2976 св 19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,


учасники справи:


позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - ОСОБА_2, Царичанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

третя особа - ОСОБА_3,


розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року в складі колегії суддів Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,


ВСТАНОВИВ :


Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Царичанського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, виключення майна з-під арешту (зняття арешту з майна), поділ майна подружжя.


Короткий зміст ухвали суду першої інстанції


Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду:

- в частині позовних вимог про поділ майна подружжя - на підставі заяви представника позивача;

- в частині позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, виключення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) - з підстав повторної неявки позивача в судове засідання.


Суд першої інстанції виходив із того, що 01 жовтня 2018 року представник позивача ОСОБА_5 подала до суду заяву про залишення даного позову без розгляду, оскільки сторони врегулювали його мирним шляхом, та що позивач повторно не з`явився в судове засідання 02 жовтня 2018 року без поважних причин, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.


Короткий зміст постанови апеляційного суду


Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2018 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.


Апеляційний суд виходив із того, що доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 02 жовтня 2018 року матеріали справи не містять, а також що договір про надання правової допомоги не містить повноважень представника позивача ОСОБА_5 подавати заяву про залишення позовної заяви без розгляду.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


04 лютого 2019 року представник ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.


Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, і залишити в силі законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.


Указує, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи 02 жовтня 2018 року, оскільки на його адресу 06 липня 2018 року та 05 вересня 2018 року направлялися судові повістки, які було повернуто у зв`язку зі спливом терміну зберігання.


Щодо повноважень представника позивача на звернення до суду із заявою про залишення позову без розгляду вказує, що договір про надання юридичних послуг, укладений 01 липня 2017 року між ОСОБА_1 та адвокатом Бабенко О. Л., не містить у собі будь-яких обмежень адвоката щодо повноважень на представництво інтересів позивача у суді.


Відзив на касаційну скаргу


У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу представника ОСОБА_3, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін.


Вказує, що апеляційний суд, оцінивши обставини та докази у даній справі, дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки повідомлення про розгляд справи 02 жовтня 2018 року позивач не отримував та із заявою про залишення даного позову без розгляду до суду не звертався.


Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.


Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.


Щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи


Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (№ 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).


................
Перейти до повного тексту