Постанова
Іменем України
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 147/573/17
провадження № 61-19446св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідачі: Тростянчикська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, Тростянецька районна державна адміністрація Вінницької області, відділ Держгеокадастру у Тростянецькому районі Вінницької області,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Тростянчикської сільської ради Тростянецького району, Тростянецької районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником цілого житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 18 серпня 1995 року, зареєстрованого Тульчинським МБТІ 04 липня 1996 року, реєстраційний № 351. Загальна площа будинку складає 73,5 кв. м. За цією ж адресою побудований новий житловий будинок, власником якого є ОСОБА_2, який взяв участь у приватизації та приватизував земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
28 травня 2015 року спірна земельна ділянка, на якій розташований її житловий будинок загальною площею 73,5 кв. м та новий житловий будинок, власником якого є ОСОБА_2, зареєстрована у Державному земельному кадастрі (земельній ділянці присвоєно відповідний кадастровий номер 0524185900:02:005:0151) та 13 квітня 2016 року проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 .
Підставою виникнення у ОСОБА_2 права власності на вищезазначену земельну ділянку є рішення 37 сесії 6 скликання Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 18 серпня 2015 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502952812015, виданий 28 травня 2015 року відділом Держгеокадастру у Тростянецькому районі Вінницької області.
Таким чином на приватизованій ОСОБА_2 земельній ділянці по АДРЕСА_1, розташований новий будинок, зареєстрований на ім`я останнього і старий житловий будинок, який є особистою приватною власністю позивача.
Оскільки вона не може користуватися своїм будинком, обслуговувати його, так як земельна ділянка, на якій він розташований помилково була передана ОСОБА_2 та належить йому на праві власності, ОСОБА_1 просила суд: 1. визнати недійсним рішення 37 сесії 6 скликання Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 18 серпня 2015 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в частині затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання йому у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га (кадастровий номер 0524185900:02:005:0151), що розташована по АДРЕСА_1 ; 2. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у державному земельному кадастрі та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га (кадастровий номер 0524185900:02:005:0151), що розташована по АДРЕСА_1 .
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення до житлового приміщення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 13 жовтня 1984 року до 05 травня 2017 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .
Згідно з договором дарування від 18 серпня 1995 року та реєстраційного посвідчення від 04 липня 1996 року ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
На даний час він проживає по АДРЕСА_2, хоча зареєстрований по АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в користуванні вищевказаним будинком.
29 вересня 2017 року він звертався до Тростянецького відділу поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з приводу не допуску відповідачем його до житлового будинку, де він зареєстрований.
Оскільки ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в користуванні нерухомим майном, ОСОБА_2 просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні йому будинком, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом його вселення та передачі йому примірника ключів від вхідних дверей зазначеного житлового будинку.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 13 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним рішення 37 сесії 6 скликання Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 18 серпня 2015 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в частині затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання йому у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га, кадастровий номер 0524185900:02:005:0151, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки у державному земельному кадастрі та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га, кадастровий номер 0524185900:02:005:0151, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що внаслідок передачі рішенням 37 сесії 6 скликання Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд були порушенні права ОСОБА_1 на обслуговування належного їй на підставі договору дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, який порушує права особи щодо володіння користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою такий акт визнається недійсним.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у здійсненні ним права користування його власністю, відповідачем не надано.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 13 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині первісного позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 надала згоду на передачу у власність її чоловіку спірної земельної ділянки, тобто розпорядилася своїм правом на власний розсуд. Отже, право користування ОСОБА_1 було припинено добровільно на підставі її заяви про відмову від земельної ділянки відповідно до положень статті 142 ЗК України.
Разом з тим, позивач не надала доказів того, що саме діями відповідачів порушуються її права, свобода чи інтереси, тому підстави для позбавлення ОСОБА_2 закріпленого в Конституції України права власності на земельну ділянку шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування рішення державного реєстратора відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла справа.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15, яку застосував суд першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15-1, статей 81, 116, 188 ЗК України статті 14, частини другої статті 19 Конституції України, статті 321 ЦК України, безоплатно у власність земельні ділянки із земель державної або комунальної власності передаються зацікавленим особам у тому разі, якщо вказані земельні ділянки є вільними, тобто не перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, що й мало місце в даному випадку. Навіть після написання заяви про вилучення з користування ОСОБА_1 наданої їй земельної ділянки на користь відповідача, вона залишилась користувачем вказаної земельної ділянки, оскільки на ній побудований її житловий будинок. Отже, спірна земельна ділянка передана відповідачу з порушенням вимог вищенаведеного законодавства та суд апеляційної інстанції проігнорував вказані обставини. Крім того, апеляційним судом не правильно застосовані норми статей 120, 140, 377 ЗК України.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що новий житловий будинок не введений в експлуатацію і не зареєстрований у відповідності до законодавства України. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 є власником будинку. Отже, судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи і висновки суду не відповідають обставинам справи.
Також, зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 не оскаржується, проте далі вказано, що в частині вирішення зустрічних позовних вимог суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, тобто суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги, чим порушив частину першу статті 367 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 через адвоката Шиманського В. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не зазначає у своєму позові в чому саме полягає порушення її прав та які саме вимоги пред`являє остання до ОСОБА_2 . Також, ОСОБА_1 не наводить жодних доказів щодо неможливості користуватись нерухомими майном, що їй належить і знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 .
Крім того, належним способом захисту права та інтересу позивача не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15.
Разом з тим, право на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 було припинено добровільно на підставі її заяви у відповідності до положень статті 142 ЗК України, що не суперечить чинному законодавству, натомість отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки відбулось із дотриманням вимог законодавства.
Суд першої інстанції, пославшись на правову позицію Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15, не врахував, що ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, що повністю виключає можливість застосування даної правової позиції до вказаних правовідносин.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 73,5 кв. м, по АДРЕСА_1, який знаходиться на присадибній ділянці виконкому Тростянчикської сільської ради народних депутатів на підставі договору дарування від 18 серпня 1995 року, зареєстрованого Тульчинським МБТІ 04 липня 1996 року, реєстраційний номер 351 (т. 1, а.с. 8).
За вказаною адресою також побудований новий житловий будинок, власником якого є ОСОБА_2, який взяв участь у приватизації та приватизував земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Дані обставини підтверджуються технічним паспортом на житловий будинок, що містить схему будівлі, договором дарування від 18 серпня 1995 року, актом від 17 травня 2017 року обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502952812015 від 28 травня 2015 року та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а.с. 7-10).
28 травня 2015 року спірна земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок ОСОБА_1, загальною площею 73,5 кв. м та новий житловий будинок, власником якого є ОСОБА_2, зареєстрована у Державному земельному кадастрі (земельній ділянці присвоєно відповідний кадастровий номер 0524185900:02:005:0151) (т. 1, а.с. 12).
13 квітня 2016 року проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 .