ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 240/258/19
адміністративне провадження № К/9901/26360/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №240/258/19
за позовом державного реєстратора відділу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту реєстрації Житомирської міської ради ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 - про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Франовської К.С., суддів Совгири Д.І., Кузьменко Л.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2019 року державний реєстратор відділу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту реєстрації Житомирської міської ради ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №296/6 "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 30.10.2018" від 15.11.2018.
2. Позов мотивований тим, що прийняте нею за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та обтяжень рішення про відмову у державній реєстрації №43045723 від 17.09.2018 є правомірним і прийнятим з метою недопущення одночасного існування подвійної реєстрації з відкриттям нового розділу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з дотриманням статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1128 законно прийняв наказ від 15.11.2018 №296/6, оскільки позивач не виконала положення частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року обов`язково запитує від відповідних органів інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №296/6 від 15 листопада 2018 року "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 30 жовтня 2018 року" у пункті 6 щодо заблокування державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців; ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №296/6 від 15 листопада 2018 року "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 30 жовтня 2018 року" щодо заблокування державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розмежовує скарги за статтями 37 та 37-1 відповідно до цілей звернення з такими скаргами та їх наслідків. Оскільки ОСОБА_2, звертаючись із скаргою до відповідача, питання про застосування до позивача відповідних санкцій не порушував, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу щодо заблокування державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що скасовуючи пункт 6 оскаржуваного наказу в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру прав, суд апеляційної інстанції помилково послався на статтю 37-1 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки розгляд скарги ОСОБА_2 здійснювався Комісією у порядку, встановленому статтею 37 вказаного Закону. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимога про блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру прав є обов`язковою вимогою скарги і відсутність такої вимоги унеможливлює застосування вказаного шляху задоволення скарги.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Позивач та третя особа правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року.
11. Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 10 грудня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була прийнята на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 23.11.2011 в реєстраційну службу Житомирського міського управління юстиції. 21.04.2016 була призначена державним реєстратором у відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Департамент реєстрації Житомирської міської ради.
13. 12.09.2018 до виконавчого комітету Житомирської міської ради звернувся громадянин ОСОБА_2 із заявою про державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане відділом приватизації державного житлового фонду від 04.04.2001 №38816.
14. За результатом розгляду заяви №30073709 та доданих до неї документів 17.09.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_1 з метою не допущення одночасного існування подвійної державної реєстрації з відкриттям нового розділу прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17.09.2018 №43045723 у зв`язку з наявністю суперечностей між заявленими правами та їх обтяженнями (п.5 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Оскільки, у результаті перевірки державним реєстратором було встановлено наявність запису про зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру з реєстраційним номером 804191518101, право власності на яку зареєстровано 11.12.2015 та відкритий розділ на об`єкт нерухомого майна з тотожними адресними даними за іншою особою на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира.
15. 30.10.2018 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління територіального управління юстиції в Житомирській області із заявою, в якій просив перевірити законність прийнятого рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17.09.2018 №43045723 та скасувати його. Крім того, просив перевірити законність рішення про державну реєстрацію права власності за іншою особою та скасувати його.
16. За результатом розгляду заяви ОСОБА_2 та пояснень державного реєстратора ОСОБА_1 13.11.2018 постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного управління територіального управління юстиції у Житомирській області дійшла висновку, що державним реєстратором Таран О.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №4304572І всупереч вимогам ч.3 ст.3, п.1, 3 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацій речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що спричинило позбавлення права власності на квартиру ОСОБА_2 та членів його сім`ї. Також, на думку Комісії, під час перевірки відомостей Державного реєстру РПВН державним реєстратором не було встановлено підстав для проведення державної реєстрації прав, зокрема, не досліджено, що за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 зареєстровано 2 різні об`єкти на паперових носіях до 01.01.2003 та Державна реєстрація права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у 2015 році, посилаючись при цьому на те, що державний реєстратор мала б здійснити ідентифікацію об`єктів лише за розбіжностями у площі об`єктів та провести державну реєстрацію права власності за скаржником та членами його сім`ї з відкриттям нового розділу на заявлений та вже зареєстрований об`єкт, а саме на квартиру з тотожними адресними даними.
17. Відтак, за результатами розгляду заяви Комісія прийняла рішення у вигляді наказу від 15.11.2018 №296/6, у якому зазначила:
1. Скаргу ОСОБА_2 від 30.08.2018 задовольнити частково.
2. Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17.09.2018 №43045723, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Таран О.В.
3. Провести державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
4. Відповідно до п.9 ч.8 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмовити у задоволені вимоги щодо перевірки законності рішення про реєстрацію кв. АДРЕСА_2 за іншою особою та його скасування.
5. Заблокувати державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком 6 місяців.
6. За фактом виявленого порушення встановленого законодавством порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Таран О.В.
18. Позивач, вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, звернулась до суду з цим позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
19. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Кодекс адміністративного судочинства України
Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Відповідно до пункту 4.60 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області здійснює контроль (нагляд) за дотриманням законодавства у визначених сферах діяльності, вживає заходів для запобігання порушенням у цих сферах та приймає відповідні обов`язкові до виконання рішення; здійснює відповідно до законодавства контроль за діяльністю у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.
22. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1952-IV).
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.