ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 400/24/20
адміністративне провадження № К/9901/23945/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (доповідач), Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
І. Суть спору
1. Приватне акціонерне товариство "Первомайський кар`єр "Граніт" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд, з урахуванням уточненої позовної заяви, визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Коломієць І.Г., прийняте у формі постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.02.2015 ВП №46708585 з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 № 2а-1827/11/1470.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанова про відкриття ВП №46708585 є протиправною. Виконавчий лист №2а-1827/11/1470 виданий про стягнення з позивача - боржника коштів на користь управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області, проте в оскаржуваній постанові стягувачем зазначено управління ПФУ в м. Черкасах. Заява про примусове виконання рішення суду у справі №2а-1827/11/1470 надійшла до відповідача 27.02.2015 за підписом першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, проте 20.02.2012 проведено державну реєстрацію припинення УПФУ в Первомайському районі Миколаївської області. Державним виконавцем не вчинялись дії щодо правонаступництва УПФУ в Первомайському районі Миколаївської області на УПФУ в м. Черкасах. Також стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа №2а-1827/11/1470 до виконання, останній день пред`явлення до виконання є 21.06.2012, заява про примусове виконання рішення суду надійшла до відповідача 27.02.2015.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011року позов Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2011 року в сумі 17668 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 69 коп.
4. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах подано до виконавчої служби заяву про відкриття провадження від 24.02.2015 № 3703/11, в якій зазначено, що у зв`язку з переведенням боржника з УПФУ в Первомайському районі Миколаївської області та взяття на облік як страхувальника в УПФУ в м. Черкасах, останнє направленням для виконання виконавчий лист Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 №2а-1827/11/1470 про стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" на користь управління на суму 17 668,69 грн.
5. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46708585 від 27.02.2015, за виконавчим листом Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 №2а-1827/11/1470 та зазначено про можливість ознайомлення з матеріалами проваджень, унесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у мережі інтернет.
6. Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 23 червня 2020 року у задоволенні позову відмовив.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у спосіб та у межах повноважень визначених Законом України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження за виконавчим листом.
9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 серпня 2020 року скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020року та залишив без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт".
10. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом і відсутність підстав для визнання поважними причин його пропуску, а тому застосував передбачені статтею 123 указаного Кодексу наслідки.
10.1. Апеляційний суд також установив, що про порушення свого права позивач був обізнаний, починаючи з 2012 року, однак своє право на звернення до суду позивач реалізував лише у грудні 2019 року, після виконання рішення суду, тобто після спливу шестимісячного строку, передбаченого ст.122 КАС України, при цьому не надавши доказів поважності причин пропуску даного строку.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
12. У скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
13. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що оскільки в даній справі Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не визнавав позовних вимог ПрАТ "Первомайський кар`єр "Граніт", тому саме державний орган зобов`язаний був доводити у визначений спосіб правомірність своїх дій та факт пропуску позивачем строку, встановленого для звернення в суд. В той же час, вбачається, що збиранням доказів для доведення правомірності рішення державного органу займався Черкаський окружний адміністративний суд, а суд апеляційної інстанції просто послався на докази, зібрані самостійно судом першої інстанції з Інтернету, і саме на підставі цих доказів суд встановив обставини, якими обґрунтував своє рішення. Так, позивач зазначає, що в своїй постанові суд апеляційної інстанції посилається на: рішення Господарського суду Черкаської області від 16.10.2012 р. по справі №18/5026/1169/2012; постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року по справі № 823/245/13-а; постанову Вищого господарського суду України від 20.11.2012 р. по справі № 10/5026/290/2011; постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 по справі № 823/202/14. В той же час, у цих рішеннях відсутнє будь яке посилання на виконавчий лист № 2а- 1827/11/1470 від 09.08.2011 чи на виконавче провадження № 46708585. В даних рішеннях також відсутнє будь-яке посилання на обставини, які б свідчили, що позивач знав про відкриття за заявою Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області виконавчого провадження № 46708585, тобто про ту обставину, що виконавчий лист № 2а-1827/11/1470 від 09.08.2011 було пред`явлено до виконання. Отже, вбачається, що суд, знайшовши в Єдиному державному реєстрі судових рішень якісь рішення, в яких учасниками були ПрАТ "Первомайський кар`єр "Граніт" та Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, лише з факту наявності зовсім інших спірних правовідносин між цими учасниками, встановив, що позивач знав з 2012 року про відкриття виконавчого провадження № 46708585 та міг оскаржити виконавче провадження в частині відкриття. Проте, дана обставина встановлена в результаті неповного з`ясування обставин справи, на підставі недопустимих доказів, які не стосуються предмету доказування.
13.1. Скаржник звертає увагу, що суд апеляційної інстанції із того факту, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі про банкрутство ПрАТ "Первомайський кар`єр "Граніт" було затверджено мирову угоду, укладену за участі кредитора ГУ ПФУ в Черкаській області, прийшов до висновку, що керуючий санацією директор позивача ОСОБА_1 знав про наявність виконавчого провадження № 46708585 та не був позбавлений права оскаржити його. Разом з тим, суд взагалі не досліджував заяву про усунення недоліків від 30.03.2020, подану позивачем до суду першої інстанції, оскільки взагалі не прийняв до уваги викладені в ній пояснення, зокрема, і щодо вимог кредиторів, на які поширювалась мирова угода. Так, в заяві від 30.03.2020 ПрАТ "Первомайський кар`єр "Граніт" зазначив, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі 10/5026/290/2011 було затверджено мирову угоду. В той же час, мирова угода була затверджена згідно вимог, які були розглянуті та включені до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 у справі № 10/5026/290/2011. Проте, станом на 19.07.2011 УПФУ в Первомайському районі як стягувач по постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-1827/11/1470 не заявлялось і кредитором не визнавалось у справі № 10/5026/290/2011. Більш того, постанова була прийнята на користь УПФУ в Первомайському районі 14.04.2011, а провадження у справі № 10/5026/290/2011 було порушене ухвалою від 14.02.2011, а виконавчий лист було видано 09.08.2011 року, тобто вже після затвердження реєстру вимог кредиторів. Тобто, на вимоги згідно постанови від 14.04.2011, мирова угода не поширювалась, оскільки вказані вимоги були поточними, в процедурі розпорядження майном не заявлялись, до реєстру вимог кредиторів не включались, а отже боржник при укладанні мирової угоди й не міг знати про наявність виконавчого провадження. Це підтверджується і тим, що по суті вимоги по виконавчому документу були погашені згідно даних ПФУ 27.03.2017, а відтак вони не могли бути включені як поточні вимоги до умов мирової угоди.
13.2. Позивач також зазначає, що, дослідивши платіжне доручення №14191 від 27.03.2017 року, вбачається, що в ньому відсутнє посилання на погашення заборгованості по виконавчому провадженню № 46708585, або заборгованості за виконавчим листом № 2а-1827/11/1470 від 09.08.2011. Окрім того, згідно платіжного доручення №14191 від 27.03.2017 року Приватним акціонерним товариство "Первомайський кар`єр "Граніт" було сплачено на користь Пенсійного фонду України не 17 668,69 грн., а 30000 грн. В призначенні платежу зазначено: "Відшкодування пільгових пенсій". Відтак висновок суду, що оплата згідно платіжного доручення №14191 від 27.03.2017 року була здійснена позивачем адресно для погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 46708585, а отже він був обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження в 2015 році, не відповідає дійсності та є хибним.
13.3. Скаржник зауважує, що в оскаржуваних рішеннях про залишення позовної заяви без розгляду, відсутня вказівка на ту або іншу дату, з якою суд пов`язав відлік строку звернення до суду (який з позиції суду був пропущений позивачем). З цього слідує, що позиція суду щодо відліку, обчислення строку та висновку про пропуску строку позивачем є абстрактною, оскільки судом не було визначено самого строку як періоду в часі обчисленого днями, місцями та/або роками, який Позивачем було пропущено. Разом з тим, позивачем було чітко визначено період, з яким пов`язаний строк звернення за захистом своїх прав до суду з обґрунтуванням чому саме з відповідної дати зазначений строк обраховується (з 16.12.2019 по 26.12.2019). На противагу цьому, в постанові про залишення позовної заяви без розгляду, міститься посилання лише на рік можливої обізнаності позивача про наявність оскаржуваного рішення - 2015 рік, при цьому обставин, з якими саме пов`язано обізнаність позивача з фактом відкриття виконавчого провадження суду, був зроблений на основі припущення, та на підставі недопустимих доказів.
13.4. Крім того, позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження: направлялась боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вони надходили на адресу боржника, вказану у виконавчому документі (відсутні достовірні дані щодо дати відправлення, дати вручення/отримання, тощо); що виключно факт прийняття виконавцем рішення спонукав Позивача звернутись до суду за захистом своїх порушених прав; що саме з отриманням копії рішення Позивачем, чи обізнаності про наявність виконавчого провадження останній міг встановити факт його неправомірності, звернутись з моменту отримання такого рішення до суду за захистом своїх прав з наявними відповідними доказами в підтвердження наведених ним обстави. На думку скаржника, позивач, як боржник, не повинен дізнаватись про існування або можливе існування виконавчих документів. Обов`язок надіслати на адресу боржника документи виконавчого провадження, покладено діючим законодавством на державного виконавця. В матеріалах справи №400/24/20 відсутні будь-які докази, які давали б підстави стверджувати, що позивач саме про порушення свого права (а не про можливість отримання копії оскаржуваного рішення та/або ознайомлення з його змістом або матеріалами виконавчого провадження) дізнався або міг дізнатися раніше 16.12.2019. Саме тому позивач у своїй позовній заяві зазначив, що строком на подання даного позову є період з 16.12.2019 по 26.12.2019 року. Визначаючи строк звернення до суду, саме з датою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 16.12.2019, позивач вказав на те, що ним в період з 16.12.2019 по 26.12.2019 було подано первісний позов, який було повернуто судом.
14. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
14.1. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
16. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).