ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа №826/14902/18
адміністративне провадження №К/9901/25536/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30 травня 2018 року №0314081207.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року, позов задоволено повністю.
Указане рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 14 909,45 грн.
На виконання вказаної ухвали апелянтом подано до суду клопотання із копією платіжного доручення від 21.10.2019 № 5376 про сплату судового збору в розмірі 14 908,50 грн., тобто в меншому розмірі ніж передбачено законодавством та зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційна скарга Головного управління ДФС у м.Києві була повернута заявнику.
Указана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року в касаційному порядку оскаржена не була.
04 травня 2020 року податковий орган повторно звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - не більше ніж десять днів з дня закінчення карантину.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, скаржником, 03.08.2020 року подано клопотання про усунення недоліків. До вказаного клопотання скаржником додано платіжні доручення № 5376 від 21.10.2019 року та № 1500 від 13.05.2020 року в розмірі 14909,45 грн. Також, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 26 жовтня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 826/14902/18 витребував з суду першої інстанції.
05 листопада 2020 року справа № 826/14902/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.