ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 825/2034/18
касаційне провадження № К/9901/65020/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 (головуючий суддя: Скалозуб Ю.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 (головуючий суддя: Мєзєнцев Є.І., судді Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі № 825/2034/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі - УДАБІ України у Чернігівській області), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), у якій просив:
визнати протиправними дії відповідача і скасувати відмову ДАБІУкраїни в особі управління ДАБІ України у Чернігівській області № 40-1025-3/116-18 від 26.01.2018 у реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Семенівка, вул. Самойловича, 12;
зобов`язати ДАБІ України в Чернігівській області прийняти рішення щодо реєстрації або обґрунтованої відмови реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Семенівка, вул. Самойловича, 12.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 16.01.2018 складено та подано на реєстрацію до відповідача Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Семенівка, вул. Самойловича, 12, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою згідно із Додатком №2 до "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461. Проте відповідач відмовив позивачу у реєстрації вищевказаної Декларації з підстав відсутності у ній даних про документ, який дає право на виконання будівельних робіт. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дозвіл на будівництво об`єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно - будівельного контролю.
Крім того, у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об`єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права просить Верховний Суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Касаційна скарга вмотивована тим, що дії (рішення) відповідача про повернення позивачу Декларації та відмову у реєстрації готовності об`єкта до експлуатації з підстав відсутності даних, щодо документу, який дає право на виконання будівельних робіт - є незаконними та необґрунтованими, оскільки: статті 27, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову території" не носять характер обов`язковості, а вказують на права позивача, а стаття 29 цього Закону "надання дозволу на виконання будівельних робіт" носить інформаційний характер, і не вказує на які об`єкти будівництва потрібен дозвіл на виконання будівельних робіт.
Також позивач в касаційній скарзі зазначив, що при отриманні будівельного паспорту (10.08.2001) діяли СНіП 03.01.04-87, затверджені 21.04.1987, якими визначалось "Прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів" і цей нормативний акт діяв до 22.09.2004. Відповідно до додатку 5 пункту 2 СНіП вимагався дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт тільки для об`єктів житлово-цивільного призначення і не мало значення, об`єкт будується відповідно до проектної документації чи на підставі будівельного паспорта. Магазин не є об`єктом житлово-цивільного призначення. Відповідно до цього була відсутня необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт і в позивача виникло право розпочати будівельні роботи з моменту отримання будівельного паспорту, а саме з 10.08.2001.
Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
На адресу Верховного Суду від відповідача - УДАБІ України у Чернігівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній зазначив, що спеціальними нормами, які протягом 2001 року регулювали порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт, були Закон України "Про планування і забудову територій" (у редакції, чинній на момент отримання будівельного паспорта) та Положення про порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273.
Відповідач зазначив, що дозвіл на будівництво об`єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно- будівельного контролю.
Крім того, у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об`єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його видання.
Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених будівництвом робіт тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Відтак, оскільки відповідно вимог чинного на час видачі будівельного паспорту законодавства для здійснення будівництва позивачу необхідно було розробити проектну документацію та отримати дозвіл на виконання будівельних робіт (сам по собі будівельний паспорт не надає такого права), відповідач просить Суд відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги.
Відповідач - ДАБІ України своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Семенівської міської ради № 68 від 26.06.2001 ОСОБА_1 був наданий дозвіл на реконструкцію магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з добудовою торгівельного залу, будівництвом допоміжних приміщень.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був наданий дозвіл на забудову земельної ділянки рішенням Семенівської міської ради.
10.08.2001 позивачем було виготовлено та отримано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної йому, як індивідуальному забудовнику, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Семенівка, вул. Самойловича, 12 .
06.08.2017 Новгород-Сіверським міжміським бюро технічної інвентаризації позивачу виготовлено та видано технічний паспорт на нежитлову будівлю, інвентарний №4385, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Семенівка, вул. Самойловича, 12 .
16.01.2018 позивач склав та подав на реєстрацію Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою згідно із Додатком №2 до "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок № 461).
Листом №40-1025-3/166-18 від 26.01.2018 позивачу було повернуто Декларацію у зв`язку з оформленням Декларації з порушенням вимог установлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимог Порядку № 461, а саме за відсутністю у ній інформації щодо:
повідомлення про початок виконання будівельних робіт (найменування органу, до якого було подане, дата подання та реєстраційний номер, п. 3);
характеристики індивідуального житлового, садового, дачного будинку (за результатами технічної інвентаризації) (у п. 7 зазначена загальна площа нежитлової будівлі - магазину, яка не має стосунку до об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта),
та потребою уточнення інформації стосовно поштової/будівельної адреси об`єкта (у п. 1 та п. 4 декларації зазначені різні найменування вулиць).
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, Верховний Суд зазначає таке.
Спеціальними нормами, які протягом 2001 року регулювали порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт, були Закон від 20.04.2000 №1699-III "Про планування і забудову територій" (далі - Закон № 1699-III та у редакції, яка діяла на момент отримання будівельного паспорта) та Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 (далі - Положення № 273).
Водночас нормами, на підставі яких позивачу було повернуто Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, є Закон України від 17.02.2011 №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VІ) та Порядок № 461.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 34 Закону № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 39 Закону №3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 461 у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.