ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 460/3038/19
адміністративне провадження № К/9901/25807/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 460/3038/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Н. В. Друзенко) від 20 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: М. А. Пліш, Т. І. Шинкар, Н. М. Судова-Хомюк) від 15 червня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС, у якому просила:
- скасувати рішення Рівненської митниці ДФС від 02 вересня 2019 року № UA204000/2019/000708/1 про коригування митної вартості товарів, а саме легкового автомобілю марки "BMW" модель "Х5", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, 2018 року випуску, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204000/2019/00725.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, за наявності усіх документів, звернулася до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо транспортного засобу, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та при поданні усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. З огляду на це, просила позов задовольнити повністю.
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 09 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити на новий судовий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. 17 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої на апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27 липня 2019 року ОСОБА_1 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 купити за кордоном на її ім`я за ціну та на умовах за їх розсудом автомобілі будь-якої марки, перегнати вказані автомобілі до місця її проживання, представляти її інтереси на митниці з приводу розмитнення автомобілів, отримувати митні документи, а також вчиняти інші дії щодо такого роду повноважень.
9. 02 серпня 2019 року позивач придбала легковий автомобіль "BMW" модель "Х5", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, 2018 року випуску.
10. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23 лютого 2018 року власником цього автомобіля є німецьке підприємство SixtGmbh&Co. м. Мюнхен, Федеративна Республіка Німеччина.
11. 27 серпня 2019 року декларантом позивача оформлено та подано відповідачу митну декларацію №UA204010/2019/229904 для митного оформлення в режимі імпорт вказаного легкового автомобіля "BMW" модель "Х5", бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, 2018 року випуску, загальна кількість місць, включаючи місце водія 5, призначений для використання на дорогах загального користування, номер двигуна (тип) н/д, двигун дизельний, робочий об`єм 2993 см.куб., потужність 280 кВт, тип кузова універсал, вартість 20000 євро, за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору). Також вказано, що одержувачем автомобіля є ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
12. Для митного оформлення відповідачу разом з митною декларацією було подано такі документи:
рахунок-фактуру (інвойс) № 0169 від 02 серпня 2019 року;
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/233155 від 07 серпня 2019 року;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23 лютого 2018 року;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20 серпня 2019 року;
висновок про якісні характеристики товарів 190820/001 від 20 серпня 2019 року;
підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, внутрішній договір (контракт) доручення ННН 806961 від 23 липня 2019 року;
договір про надання послуг митного брокера від 05 серпня 2019 року;
висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом;
касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1427391432.1 від 05 серпня 2019 року.
13. За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості.
14. Враховуючи цю обставину, митний орган 27 серпня 2019 року направив позивачу запит, яким зобов`язав його надати додаткові документи:
касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу;
копію митної декларації країни відправлення;
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
15. У відповідь на вказаний запит митниці декларантом позивача листом від 02 вересня 2019 року № 234 повідомлено, що додаткові документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів передбачених статтею 53 Митного кодексу України.
16. 02 вересня 2019 року Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000708/1 по митній декларації UA204010/2019/229904, за яким митну вартість легкового автомобіля "BMW" модель "Х5", ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, збільшено з 20050 євро до 55050 євро.
17. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 Митного кодексу України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року.
Зокрема, вказано, що наданий до митної декларації інвойс від 02 серпня 2019 року № 0169 не містить підпису та печатки продавця, а також не надано копію митної декларації країни відправлення для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт. Зазначено, що недоліки у поданих документах свідчать про заявлення декларантом до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований автомобіль. Наявність таких обставин зумовило виникнення у відповідача сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу.
18. З огляду на це відповідачем було скориговано митну вартість на підставі наявних у нього відомостей (витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 08/2019) із застосуванням другорядного (резервного) методу.
19. При цьому, у зазначеному рішенні митним органом вказано про неможливість застосування інших другорядних методів визначення митної вартості (статті 58-63 Митного кодексу України) у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 Митного кодексу України).
20. Відповідно до цього, Рівненською митницею ДФС винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00725, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204010/2019/229904 від 27 серпня 2019 року.
21. Причиною відмови зазначено наступне: "Митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Для можливості проведення митного оформлення вказано на проведення декларування, здійснивши коригування митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204010/2019/229904 від 02 вересня 2019 року.
22. Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з урахуванням встановленими обставинами, митний орган мав повне право витребувати у позивача додаткові документи, а декларантом позивача жодних інших документів подано не було, тому підставно вважають, що митний орган законно і обґрунтовано визначив митну вартість товару за резервним методом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, а саме не дослідження зібраних у справі доказів.
26. При цьому, позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторному зазначенню не потребують.
27. Зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції не обґрунтував, що експортна накладна декларація країни відправлення є такою, що одержана з порушенням порядку, встановленого законом, а отже вона є допустимим доказом у розумінні статті 74 КАС України, та мала б бути врахованою при винесенні рішення.
28. Судами зазначено про ненадання перекладу квитанції (касового ордеру), однак суди не запросили такий переклад, чим, як вважає скаржник, було порушено норми частин першої - четвертої статті 90 КАС України. При цьому, суди не обґрунтували, у чому порушення порядку одержання даного касового ордеру, а відтак його недопустимість. Скаржник, стверджує, що даний касовий ордер підтверджує ціну зазначену при декларуванні транспортного засобу та фактично сплачену суму на підставі встановленого продавцем рахунку-фактури (інфойсу), а отже містить інформацію щодо предмета доказування та є належним доказом відповідно до статті 73 КАС України. Окрім того, скаржник зауважує, що судами зазначено про не встановлення дати касового ордеру, однак останній містить дату, а саме " 2019 m. Rugpjыиio men. 2" - 02 серпня 2019 року, чим суди теж порушили норми частин першої-четвертої статті 90 КАС України, оскільки не було всебічно, повно та об`єктивно досліджено даний доказ.
29. Також, митним органом не було підкріплено оскаржуване рішення про коригування митної вартості витягом з електронного довідника SuperSCHWACKE, на який митниця посилається та ціна якого взята нею за основу для коригування митної вартості. Судами попередніх інстанцій не було витребувано у відповідача зазначений витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE.
Більш того, митницею не наведено індивідуальних властивостей, технічних характеристик, параметрів, стану автомобіля, митна вартість, якого використана митницею при коригуванні.
30. Скаржник у касаційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 520/7041/19, від 29 вересня 2020 року у справі № 160/9473/19, від 10 вересня 2020 року у справі № 814/3482/15, від 21 липня 2020 року у справі № 815/986/16.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
32. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
33. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
34. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
35. Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.
36. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
37. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
38. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
39. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
40. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.