ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 160/3835/19
адміністративне провадження № К/9901/24550/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/3835/19
за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Халіна О.В. в інтересах держави
до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради
третя особа Комунальний заклад освіти "Спеціалізована школа №44 природничо - медичного профілю" Дніпровської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року (головуючий суддя: Віхрова В.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Прокопчук Т.С., суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Халіна О.В. звернувся в інтересах держави до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальний заклад освіти "Спеціалізована школа №44 природничо - медичного профілю" Дніпровської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, щодо не оформлення права власності на будівлі та споруди Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради, загальною площею орієнтовно 6132 кв.м., та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований заклад, загальною орієнтовною площею 1,9879 га за адресою: м.Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 6, яку використовує Комунальний заклад освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради;
- зобов`язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах повноважень заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною орієнтовною площею 1,9879 га, будівлі та споруди Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради загальною площею орієнтовно 6132 кв.м., розташовані на вказаній земельній ділянці, за адресою: м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 6 ;
- зобов`язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах повноважень заходів до державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,9879 га, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці - будівлі та споруди Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради загальною площею орієнтовно 6132 кв.м., за адресою: м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 6 .
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відсутність правовстановлюючих документів на будівлі, споруди та земельну ділянку Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа №44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства. З 2016 р. відповідальними особами відповідачів не вжито жодних дій, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на будівлі, споруди та земельну ділянку навчального закладу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 позовну заяву керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа №44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто позивачу.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 залишено без змін.
5. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на п.7 ч.4 ст.169 КАС України, відповідно до вимог якого позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. В обґрунтування рішень суди зазначили, що наведені позивачем обґрунтування підстав звернення до суду не збігається з поняттям "інтереси держави". А також з матеріалів справи не вбачається волевиявлення КЗО "Спеціалізована школа №44 природничо-медичного профілю" Дніпровської МР відносно оформлення правовстановлюючих документів на будівлю закладу та земельну ділянку, на якій вона розташована, а також доказів звернення до органів прокуратури із відповідною заявою з метою захисту прав та інтересів в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У серпні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки обґрунтуванням, вказаним ним в заяві щодо підстав для звернення до суду з позовними вимогами. Так, суди зазначили, що прокурор фактично звернувся з даним позовом в інтересах навчального закладу, однак скаржник вважає, що зазначений висновок свідчить про неправильну кваліфікацію судом спірних правовідносин, а також невірне визначення підстав та предмету позову прокурора, оскільки предметом позову прокурора у даному випадку є матеріально-правова вимога, заявлена до суб`єктів владних повноважень про зобов`язання вчинити певні дії, направлені на виконання законодавчих обов`язків.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 28.08.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №160/3835/19.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 03.09.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Частиною 3 статті 5 КАС України передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
17. Згідно з статтею 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
18. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
19. За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
20. Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
21. Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
22. Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
23. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
24. У зв`язку зі наведеним, треба зазначити, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
25. Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.
26. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).