ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/3296/17
провадження № К/9901/32714/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Спірідонова М.О., Бадюкова Ю.В., Волошина Д.А. від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Калиновського В.А., Калитки О.М., Кононенко З.О. від 22 січня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Харківській області у здійсненні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до листа № 1742/3/20-40-05-27 від 25 квітня 2017 року;
- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області та Державну фіскальну службу України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення II групи інвалідності у відповідності до вимог частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" на час виникнення спірних правовідносин, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, виходячи із 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 лютого 2017 року та прийняти рішення за результатами розгляду зазначеної заяви з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 21 лютого 2017 року звернувся до ГУ ДФС у Харківській області з належною заявою, додавши до заяви документи, необхідні для проведення одноразової грошової виплати. Управлінням по роботі з персоналом ГУ ДФС області було направлено лист від 21 лютого 2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 на адресу ДФС України з матеріалами для затвердження та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі інвалідності. Державною фіскальною службою України на лист від 21 лютого 2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 було надано відповідь у формі листа від 9 березня 2017 року № 5868/7/99-99-04-04-02-17, згідно якого заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду та зазначено, що розгляд матеріалів буде поновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України чи прийняття нового нормативно-правового акта.
Отже, зі змісту зазначеної відповіді убачається, що Державною фіскальною службою України не було прийнято жодного рішення щодо виплати грошової допомоги або щодо відмови у вказаній виплаті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державна фіскальна служба України звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ОВС України з 18 жовтня 1995 року по 23 лютого 2009 року; з 19 березня 2009 року по 29 січня 2016 року - службу в податковій міліції України.
Згідно наказу №001-о/д від 25 січня 2016 року ОСОБА_1 звільнений з посади та податкової міліції: в запас за пунктом 64 підпунктом "б" (через хворобу).
На підставі огляду медико-соціальної експертної комісії від 23 листопада 2016 року позивачу було встановлено 2 (другу) групу інвалідності від захворювання пов`язаного з проходженням служби.
21 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Харківській області із заявою для проведення одноразової грошової виплати.
Управлінням по роботі з персоналом ГУ ДФС області листом від 21 лютого 2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 на адресу ДФС України було направлено матеріали для затвердження та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.
Державною фіскальною службою України на лист від 21 лютого 2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 було надано відповідь у формі листа від 9 березня 2017 року № 5868/7/99-99-04-04-02-17, згідно якого заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду та зазначено, що розгляд матеріалів буде поновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України чи прийняття нового нормативно-правового акта.
6. Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що задовольняючи частково позовні вимоги, судами не зазначено, в чому саме полягає порушення ДФС України норм діючого законодавства та прав позивача.
Питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про виплати йому спірної грошової допомоги носить дискреційний характер.
З огляду на положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Повноваження щодо розгляду заяви позивача про виплати йому спірної грошової допомоги, у даному випадку, є виключною компетенцією ДФС України і здійснюється нею за наявності необхідного переліку документів, передбачених Порядком № 707, і з урахуванням встановлених ним правил, при цьому за наслідками вирішення цих питань відповідач, в залежності від обставин, може обирати з кількох юридично допустимих рішень, відтак суд не повинен і не може втручатись у здійснення цих повноважень.
8. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України закріплює, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
10. Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" від 13 лютого 2015 року № 208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
11. 7 листопада 2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію" та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".
12. Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".