ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 913/368/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 (Стойка О.В., Істоміна О.А., Пелипенко Н.М.) та рішення Господарського суду Луганської області від 21.10.2019 (суддя Шеліхіна Р.М.) у справі № 913/368/19
за позовом Заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області до 1) Відділу освіти виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю газу та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 187 782,57 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Луганської області в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області (далі - Позивач) з позовом до Відділу освіти виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (далі - Відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю газу та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 187 782,57 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документи, на підставі яких укладено оспорювані додаткові угоди, не засвідчують факт зміни ринкової ціни на газ за спірний період, а навпаки доводять суттєве заниження Відповідачем-2 ціни у тендерній пропозиції для отримання перемоги у торгах, а після укладення договору приведення її у відповідність із ринковою.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.10.2019 у позові відмовлено повністю.
4. Рішення суду мотивовано тим, що умови оспорюваних додаткових угод не суперечать положенням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", прийнявши до уваги довідку Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 (замовлення №48/19), експертний висновок №В-248 від 12.02.2019 Житомирської торгово-промислової палати та інформацію Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019, у якості належних та вірогідних доказів, які підтверджують коливання ціни на природний газ у визначений період.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 рішення Господарського суду Луганської області від 21.10.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
6. Постанова суду мотивована тим, що надані Відповідачем-2 довідки від Асоціації "Газові трейдери України" № 2 від 21.01.2019, Харківської торгово-промислової палати № 48/19 від 18.01.2019 та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-248 від 12.02.2019 не підтверджують коливання ціни на природний газ у січні-лютому 2019 року в сторону збільшення. З них також неможливо відслідкувати динаміку цін, а, отже, і встановити її рух. Вказані документи лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо тільки на час укладення спірних угод та мають виключно інформаційний характер. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни впродовж одного дня (з 18.01.2019 - дата укладення договору до 18.01.2019 - дата набрання чинності спірними додатковими угодами до договору). Проте, суд першої інстанції наведених обставин не дослідив, безпідставно прийнявши надані Відповідачем-2 докази у якості належних, дійшов помилкового висновку про відповідність оскаржуваних додаткових угод приписам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-2
7. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Судом апеляційної інстанції не застосовано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду у справі №826/6926/17, внаслідок чого неправильно застосовано пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
9. Судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України без врахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №912/895/18.
10. Суд невірно застосував статтю 215 ЦК України та статтю 37 Закону України "Про публічні закупівлі" без врахування висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у справі №910/17258/17 та Великої Палати Верховного Суду у справі №916/3156/17.
11. Апеляційним господарським судом неправильно застосовано статтю 1311 Конституції України і статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та без врахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених в постановах Верховного Суду у справах №912/2385/18, №924/1256/17, №926/03/18, №924/1237/17, №910/18770/17, №927/246/18, №920/331/18, №923/129/17.
12. Судом апеляційної інстанції неправомірно застосовано правовий висновок, який викладений в постанові Верховного Суду у справі №907/788/18.
13. При застосуванні пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", судом другої інстанції не спростовано законності застосування до правовідносин між сторонами частини 3 статті 631 ЦК України та порядку зміни договорів, передбаченого частиною 3 статті 188 ГК України.
Позиція Прокурора у відзиві на касаційну скаргу
14. Оскільки оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги Відповідача-2 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
15. Позивач та Відповідач-1 відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи
16. Відповідач-2 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, як справи, яка містить виключну правову проблему щодо застосування пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині зміни ціни у договорах, які укладені за результатами процедури публічних закупівель.
16.1. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації права на зміну істотних умов договорів про закупівлю, у зв`язку з документально підтвердженим фактом коливання ціни на ринку, що призводить до порушення принципу юридичної визначеності, з приводу чого, як вказує скаржник, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень існує 607 судових рішень у аналогічних справах.
16.2. Також Відповідач-2 зазначає, що підставами для передачі на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду є відсутність, суперечливість, неповнота, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.
17. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначені статтею 302 ГПК України.
17.1. Так, частинами 1, 2, 3, 4 статті 302 ГПК України визначено, що справа передається на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, якщо колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною 5 статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
17.2. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість та повноту доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права або формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. Для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати суд з`ясовує, чи існує необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду. При цьому, наявність правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
18. Проте доводи, наведені Відповідачем-2 у клопотанні щодо передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати Верховного Суду, не містять належного обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду із зазначенням такого правового висновку та конкретизацією відповідного судового рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах, в якому міститься висновок, від якого скаржник вважає, що існує необхідність відступлення.
18.1. Також, зазначені Відповідачем-2 доводи у клопотанні, не містять належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права. Відповідачем-2 не обґрунтовано наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників, як вирішення проблеми у справі вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
19. З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що дана справа не підлягає передачі на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, а тому клопотання Відповідача-2 не підлягає задоволенню.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції
20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відповідачем-1 в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro" 06.12.2018 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за №UA-2018-12-06-000715-b, предметом закупівлі яких визначено природний газ (ДК 021:2015: 09123000-7 - природний газ), кількістю - 192538 м3, з очікуваною вартістю 2 904 035,26 грн. Основним критерієм вибору переможця є ціна.
21. За результатами проведених відкритих торгів 04.01.2019 Відповідача-2 визнано переможцем з остаточною пропозицією 1 721 289,72 грн з ПДВ, тобто, за ціною 8 940,00 грн за 1000 м3 природного газу.
22. Між Відповідачем-1 (Споживач) та Відповідачем-2 (Постачальник) 18.01.2019 укладено договір №19-294/31 про постачання природного газу за державні кошти, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - 192538 м3 (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору ціна за природний газ становить 8 940,00 грн за 1000 м3. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 721 289,72 грн, у тому числі ПДВ 286 881,62 грн.
Ціна, визначена в пункті 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умов, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього договору (пункт 3.3 договору).
Умовами пункту 11.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє з 01.02.2019 по 31.12.2019.
23. Згідно з додатковими угодами №1 від 25.01.2019, №2 від 29.01.2019, №3 від 18.02.2019, які набрали чинності з 18.01.2019 (пункт 3 угод), Відповідачами тричі змінено істотні умови договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 9 830,00 грн до 11 700,00 грн (пункт 3.2 договору) та зменшено кількість товару до 147118,78 тис.м3 (пункт 1.2 договору).
23.1. Фактично, як зазначає суд апеляційної інстанції, менше ніж за місяць, ціна за 1000 м3 (одиницю товару) збільшилася більше ніж на 30%, а об`єм газу, який підлягав поставці було зменшено на 23,59%, порівняно з погодженим під час закупівлі.
24. Судами обох інстанцій встановлено, що укладення оспорюваних додаткових угод до договору Відповідач-2 обґрунтував коливанням ціни газу на ринку і на підтвердження такого коливання надано довідки від Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019, Харківської торгово-промислової палати №48/19 від 18.01.2019 та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-248 від 12.02.2019.
25. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що умови оспорюваних додаткових угод не суперечать положенням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи довідку Харківської торгово-промислової палати №48/19 від 18.01.2019, експертний висновок №В-248 від 12.02.2019 Житомирської торгово-промислової палати та інформацію Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019, які підтверджують коливання ціни на природний газ у визначений період.
26. Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції, оскільки надані Відповідачем-2 довідки від Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019, Харківської торгово-промислової палати №48/19 від 18.01.2019 та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-248 від 12.02.2019 не підтверджують коливання ціни на природний газ у січні-лютому 2019 року в сторону збільшення. З них також неможливо відслідкувати динаміку цін, а, отже, і встановити її рух. Вказані документи лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо тільки на час укладення спірних угод та мають виключно інформаційний характер. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни впродовж одного дня (з 18.01.2019 - дата укладення договору до 18.01.2019 - дата набрання чинності спірними додатковими угодами до договору).
27. Крім того, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору врахував правові висновки Верховного Суду у справі №907/788/18 щодо застосування частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах.
28. В касаційній скарзі Відповідач-2 оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстави, зокрема, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України та вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №907/788/18 (пункт 12 постанови).
29. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
30. Мотивуючи необхідність відступлення судом касаційної інстанції під час розгляду справи №913/368/19 від правових висновків щодо застосування положень пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", викладених у зазначеній вище постанові Верховного Суду у справі №907/788/18, скаржник вказав, що незважаючи на подібність правовідносин, обставини справи є різними, що виключає можливість застосування правового висновку про те, що "надані відповідачем довідки не підтверджують коливання ціни на природний газ тричі впродовж періоду з 01.10.2018 по 05.10.2018, оскільки довідки Асоціації "Газові трейдери України" та торгово-промислових палат лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за тиждень".
31. Беручи до уваги наведені скаржником мотиви для відступлення від застосованих судом апеляційної інстанції висновків постанови Верховного Суду у справі №907/788/18, касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
32. У постанові Верховного Суду у справі №907/788/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі та висновок у якій був врахований судом апеляційної інстанції, викладено наступну правову позицію щодо застосування положень пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у аналогічних правовідносинах.
32.1. Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
32.2. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини 1 статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
32.3. Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано довідку від Асоціації "Газові трейдери України" №30 від 01.10.2018, довідку Харківської торгово-промислової палати №1029/18 від 02.10.2018 та довідку Житомирської торгово-промислової палати №В-7273 від 05.10.2018.
32.4. Незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
33. Виходячи з аналізу вказаних норм права та фактичних обставин у справі №907/788/18 (постанова від 23.01.2020), яка є аналогічною обставинам у цій справі №913/368/19, Верховний Суд дійшов висновку, що "надані відповідачем довідки не підтверджують коливання ціни на природний газ тричі впродовж періоду з 01.10.2018 по 05.10.2018, оскільки довідки Асоціації "Газові трейдери України" та торгово-промислових палат лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за тиждень (з 26.09.2018 - дата укладення договору до 01.10.2018 - дата набрання чинності спірними додатковими угодами до договору). Коливання ціни на природний газ тричі впродовж періоду ініціювання та внесення змін до договору, як і коливання ціни у період з 26.09.2018 (дата укладення договору) до 01.10.2018 (дата набрання чинності додатковими угодами до договору) відповідачем не доведено".
34. У цій справі №913/368/19, суд апеляційної інстанцій дійшов аналогічного висновку та встановив, що надані Відповідачем-2 довідки від Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019, Харківської торгово-промислової палати №48/19 від 18.01.2019 та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-248 від 12.02.2019 не підтверджують коливання ціни на природний газ у січні-лютому 2019 року в сторону збільшення. З них також неможливо відслідкувати динаміку цін, а, отже, і встановити її рух. Вказані документи лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо тільки на час укладення спірних угод та мають виключно інформаційний характер. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни впродовж одного дня (з 18.01.2019 - дата укладення договору до 18.01.2019 - дата набрання чинності спірними додатковими угодами до договору).
35. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК України).
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
36. Колегія суддів не знаходить підстав вважати, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки суд надав оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо та вірно встановив невідповідність оскаржуваних додаткових угод вказаній нормі права. Незгода скаржника із таким висновком суду не підтверджена відповідними доказами, а тому не є достатньою підставою для визнання його помилковим та відступлення від висновку Верховного Суду.
37. Наведеним спростовується обґрунтування касаційної скарги Відповідача-2 щодо необхідності відступлення від висновку, який викладений в постанові Верховного Суду у справі №907/788/18 (пункт 12 постанови).
38. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Відповідач-2 також оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
39. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
40. Оскаржуючи судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Відповідач-2 послався на те, що для правильного вирішення даної справи необхідно здійснити аналіз пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в частині зміни ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку) та надати правові висновки з наступних питань: 1) які органи, установи та організації уповноважені надавати інформацію про рівень цін/коливання ціна, яка буде належним документальним підтвердженням факту коливання ціни на ринку у розумінні пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) яким чином повинна бути викладена інформація про коливання ціни на ринку - виключно у одному документі повинен бути підтверджений факт коливання ціни, чи його можливо встановити шляхом порівняння (співставлення) цін у різних документах, що видані різними датами; 3) станом на які дати повинен бути документально підтверджений факт коливання ціни - на дату подачі тендерної пропозиції, на дату укладення договору, на дату укладення попередньої додаткової угоди, або ж на інші дати; 4) чи можна укладати додаткові угоди про зміну ціни в будь-якому розмірі в межах 10% або ж необхідно додержуватися відсоткової залежності відповідно до документально підтвердженого розміру встановленого коливання ціни (наприклад документально підтверджений розмір коливання складає 5%, чи можна змінити ціну на 10%); 5) укладання додаткових угод при частих та/або значних коливаннях ціни, наприклад коливання щоденно, або коливання більш ніж на 10%; 6) яким чином необхідно застосовувати положення частини 3 статті 188 ГК України щодо строку розгляду пропозиції про зміну умов основного договору; 7) чи можливе застосування до правовідносин між сторонами договору про закупівлю під час укладення додаткових угод відповідно до пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" положень частини 3 статті 631 ЦК України.
41. Як встановлено під час розгляду цієї справи №913/368/19, Верховним Судом розглянуто справу №912/1580/18, предметом спору в якій було визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу з тих підстав, що вони укладені відповідачами за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни і суперечать пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення коштів.
41.1. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами у справі №912/1580/18, є подібними до спірних, з аналогічними предметом та підставами позову.