Постанова
іменем України
3 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 664/2522/15-к
провадження № 51-2286км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Єременка М.В.,
захисника (у режимі відеоконференції) Лебєдєвої Т.О.,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Лебєдєвої Т.О. з доповненнями на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 вересня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230240000726, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 листопада 2012 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, звільненого у зв`язку з відбуттям строку покарання 9 січня 2015 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 10 червня 2019 року.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 20 липня 2015 року близько 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території парку на вул. К. Маркса у с. Великі Копані Цюрупинського (нині Олешківського) району Херсонської області, діючи повторно, відкрито для потерпілого ОСОБА_2, без застосування фізичного насильства, шляхом ривка зірвав з лівої руки потерпілого годинник марки "Lunduo", вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 29 липня 2015 року № 2899 становить 200 грн, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 лютого 2020 року залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника та частково задовольнив апеляційну скаргу обвинуваченого й на підставі п. "в" ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 10 червня 2019 року по 13 лютого 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а в решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає про те, що місцевий суд усупереч вимогам ст. 94 КПК не надав показанням обвинуваченого та потерпілого належної оцінки, не співставив ці показання з іншими доказами у кримінальному провадженні та безпідставно визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Також сторона захисту вказує на те, що місцевий суд усупереч вимогам п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК та ст. 477 КПК у редакції, яка діяла на момент вчинення злочину, за наявності у матеріалах кримінального провадження заяви потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченого та на підставі показань останнього, в яких він фактично відмовився від пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, не закрив кримінальне провадження щодо обвинуваченого.
Вказує на те, що апеляційний суд, залишаючи апеляційні скарги сторони захисту без задоволення, не перевірив викладених у них доводів, не надав на ці доводи вичерпних відповідей, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У спільних доповненнях до касаційної скарги захисник та засуджений вказують на неналежну оцінку місцевим судом показань обвинуваченого та потерпілого, а також того факту, що працівники поліції на місці події виявили годинник потерпілого на лавці, а не у ОСОБА_1, що на думку сторони захисту, свідчить про невинуватість останнього.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, вважав вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду законними, обґрунтованими та умотивованим та просив залишити їх без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, доводи, викладені в касаційній скарзі зі спільними доповненнями, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, тому Верховний Суд їх не перевіряє.