1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


02 грудня 2020 року

м. Київ


справа № 405/3725/17


провадження № 61-21921 св 19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,


учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна";

представника позивача - Андрейків Олег Володимирович;,

відповідач - ОСОБА_1 ;


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину.


Позовна заява мотивована тим, що 22 травня 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг, відповідно до якого товариство передало у розпорядження відповідача об`єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 benzin, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, а відповідач зобов`язалася прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору. Вартість об`єкту лізингу згідно з умовами договору про фінансовий лізинг становила еквівалент 19 216 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2016 року, що набрало законної сили, зазначений договір про фінансовий лізинг визнано недійсним, визнано незаконними вимоги ТОВ "Порше Лізинг Україна" про сплату чотирнадцяти штрафних платежів в розмірі 5 021 грн 89 коп.; стягнуто із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу в еквіваленті 6 341 доларів 28 центів США та частини викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 16 049 доларів 88 центів США, зобов`язано ОСОБА_1 повернути в натурі транспортний засіб на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" зі складанням акту передання-приймання майна за підписами уповноважених представників сторін договору про фінансовий лізинг.

Об`єкт лізингу відповідач повернув лише 01 червня 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі, тобто він користувався транспортним засобом протягом п`яти років - з травня 2012 року по червень 2017 року у зв`язку з чим вартість транспортного засобу значно знизилася.

Згідно із звітом про оцінку транспортного засобу від 26 червня 2017 року № 300 ринкова вартість транспортного засобу (об`єкта лізингу) становить 6 355 доларів 70 центів США, тобто його вартість зменшилася на 12 860 доларів 30 центів США.

Отже, для того, щоб повернути автомобіль до первісного стану відповідач повинен відшкодувати вартість майна у розмірі еквівалентному 12 860 доларів 30 центів США, що становило 334 297 грн 07 коп.

Ураховуючи викладене, ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило суд застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" кошти у розмірі 334 297 грн 07 коп.


Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції


Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2019 року позов ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" кошти у розмірі 334 297 грн 07 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2016 року у справі № 405/2286/15-ц визнано недійсним договір про фінансовий лізинг, укладений 22 травня 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1, застосовано наслідки нікчемного правочину та стягнуто з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 авансовий платіж, а оскільки ОСОБА_1 користувалася автомобілем та за даний період ринкова вартість транспортного засобу значно знизилася, то відповідач повинен сплатити різницю вартості нового автомобіля, який було передано відповідачу за договором, та вартістю того ж автомобіля після використання відповідачем.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Порше Лізинг Україна" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" просить стягнути з відповідача кошти у рахунок зменшення вартості автомобіля, а не кошти за користування останнім, як це передбачено статтею 216 ЦК України.

Ураховуючи, що застосування наслідків недійсності правочину було реалізовано в межах судового розгляду справи, за результатами якого постановлено рішення суду, а також доведеність повернення об`єкта лізингу лізингодавцю, відсутні підстави для застосування частини першої статті 216 ЦК України щодо застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з лізингоодержувача коштів у розмірі 334 297 грн 07 коп.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У грудні 2019 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 405/3725/17 з Ленінського районного суду м. Кіровограда.


У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач за умовами договору про фінансовий лізинг отримала новий об`єкт лізингу, тому повернення вживаного, а не нового об`єкту лізингу не свідчить про застосування двосторонньої реституції за договором про фінансовий лізинг.

Судовими рішеннями у справі № 405/2286/15-ц встановлено, що вартість об`єкту лізингу на момент укладення договору про фінансовий лізинг становила еквівалент 19 216 доларам США. Відповідач користувалася транспортним засобом впродовж 5 років безкоштовно. За вказаний період вартість транспортного засобу значно знизилася у зв`язку із його експлуатацією відповідачем. Тому вважало, що відповідач повинна відшкодувати вартість майна, яка знизилася внаслідок користування відповідачем, тобто відшкодувати плату за користуванням таким майном у розмірі еквівалентному 12 860 доларам 30 центам США.


Відзив на касаційну скаргу не надійшов.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


22 травня 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна", як лізингодавцем, та ОСОБА_1, як лізингоодержувачем, було укладено договір про фінансовий лізинг, відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язався передати у розпорядження лізингоодержувача об`єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 benzin, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, а лізингоодержувач зобов`язався прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору.


Вартість об`єкту лізингу, яка погоджена сторонами, згідно з умовами договору про фінансовий лізинг від 22 травня 2012 року становила еквівалент 19 216 доларам США, авансовий платіж становив еквівалент 6 341 долару 28 центів США, обсяг фінансування - еквівалент 12 874 доларам 72 центів США, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу - 60 місяців.


Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2016 року у справі №405/2286/15-ц, що набрало законної сили, зазначений договір про фінансовий лізинг визнано недійсним, визнано незаконними вимоги ТОВ "Порше Лізинг Україна" про сплату чотирнадцяти штрафних платежів в розмірі 5 021 грн 89 коп.; стягнуто із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу в еквіваленті 6 341 доларів 28 центів США та частини викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 16 049 доларів 88 центів США, зобов`язано ОСОБА_1 повернути в натурі транспортний засіб на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" зі складанням акту передання-приймання майна за підписами уповноважених представників сторін договору про фінансовий лізинг.


Відповідно до акту прийому-передачі від 01 червня 2017 року на виконання вказаного судового рішення ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Порше Лізинг Україна" прийняло автомобіль марки VW Polo Sedan 1.6, пробіг на момент повернення автомобіля становив 124 050 км. Також в акті зазначено, що на автомобілі наявні багаточисленні подряпини та вм`ятини. Даний акт підписано без застережень та зауважень з боку ОСОБА_1 .


Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 26 червня 2017 року № 300 ринкова вартість автомобіля Volkswagen Polo 1.6 на час оцінки (26 червня 2017 року) складала 200 664 грн 46 коп. (у тому числі ПДВ 33 444 грн 08 коп.).

Ринкова вартість вказаного автомобіля на дату його повернення лізингодавцю становила 6 355 доларів 70 центів США.

За час користування відповідачем автомобілем за період з 22 травня 2012 року по 01 червня 2017 року ринкова вартість автомобіля зменшилася на 12 860 доларів 30 центів США, що еквівалентно 334 297 грн 07 коп.


2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволенню не підлягає.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту