Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 132/1952/18
провадження № 61-21317 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Н";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Ковальчука О. В., Якименка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Н" (далі - ТОВ "Альфа-Н") про розірвання договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 0521684000:06:001:0018, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,1478 га, розташованої на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року її залучено до участі у адміністративній справі № 802/1633/17 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, під час розгляду якої вона довідалась про існування спірного договору оренди землі.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 травня 2018 року № 123967179 їй стало відомо про реєстрацію права оренди державним реєстратором реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, строк дії договору - 7 років та розмір орендної плати - 8 % від вартості землі, що складає 6 800 грн.
В порушення умов договору відповідач не сплачував орендну плату за 2016-2017 роки та не використовував земельну ділянку за цільовим призначенням.
У зв?язку з цим, посилаючись на положення статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" та статтю 141 ЗК України, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0521684000:06:001:0018, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,1478 га, розташованої на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, укладений 22 лютого 2016 року між нею та ТОВ "Альфа-Н", право оренди за яким зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області Лемешовою М. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28818442 від 18 березня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2018 року у складі судді Аліменко Ю. О. позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0521684000:06:001:0018, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,1478 га, розташованої на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, укладений 22 лютого 2016 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Альфа-Н", право оренди за яким зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області Лемешової М. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28818442 від 18 березня 2016 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач систематично не сплачує орендну плату, чим істотно порушує умови договору оренди земельної ділянки, що є підставою для його розірвання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Альфа-Н" задоволено. Заочне рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надала належним чином завірену копію договору оренди землі і матеріали справи не містять оригіналу договору або належним чином завіреної його копії, а також відсутні докази на підтвердження порушення його умов відповідачем, а саме систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою та нецільове її використання, що потягло зниження якості показників ґрунту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2019 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 132/1952/18 із Калинівського районного суду Вінницької області.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що нею неодноразово були здійснені заходи щодо отримання екземпляру договору оренди землі, а саме в період з березня по травень 2018 року вона особисто приходила за місцем знаходження товариства із заявами про надання відомостей про використання належної їй земельної ділянки та виплату орендної плати за договором оренди землі. Зазначене підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 11 травня 2018 року № 31, в якій зазначено, що ТОВ "Альфа-Н" з 2015 року по сьогодні за адресою реєстрації не знаходиться, керівництво товариства на місці відсутнє, за даною адресою господарську діяльність не здійснює.
Про існування спірного договору оренди землі вона довідалась під час розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом адміністративної справи № 802/1633/17. Проте такого договору вона не підписувала, примірник договору оренди їй не надавався і про його існування вона не знала.
Оскільки орендна плата їй упродовж 2016-2017 років не сплачувалась, способом захисту свого порушеного права вона обрала розірвання договору (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України), що не суперечить змісту правовідносин сторін та відповідає встановленому статтею 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, який, за наявності кількох альтернативно можливих способів захисту порушеного права, право вибору такою способу надає позивачу.
Відповідач не спростував зазначені нею обставини, не довів виконання ним обов`язків орендаря та відсутність своєї вини з несплати орендної плані та не надав жодних доказів отримання нею орендної плати.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 667757, виданого 07 липня 2006 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 28 грудня 2005 року № 531, ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1478 га., розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0521684000:06:001:0018.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 травня 2018 року № 123967179, між ОСОБА_1 та ТОВ "Альфа-Н" укладено договір оренди землі від 22 лютого 2016 року. Строк дії договору 7 (сім) років. Орендна плата за користування земельною ділянкою становить 8 % від вартості землі, що складає 6 800 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.