Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 569/19293/18
провадження № 61-14855св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Сервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сервіс" (далі - ТОВ "АТ Сервіс") про визнання правочину недійсним та застосування реституції.
Позов обґрунтований тим, що 03 липня 2018 року між ним та ТОВ "Авто Просто" укладений договір № 800311 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групах, предметом якого є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему "Автофонд". Договір укладений шляхом підписання сторонами договору та додатку № 1, додатку № 2, які є невід`ємною частиною договору.
Метою підписання договору від 03 липня 2018 року № 800311 було отримання автомобіля марки/моделі КІА Sportagе, згідно з додатком № 1, поточна ціна автомобіля, дійсна на день укладення договору - 608 343,00 грн.
Позивач вважає, що вказаний договір укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема, він отримав не чітку, неправдиву інформацію щодо оспорюваного договору, дії відповідача є забороненими та підпадають під дію статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача. Він зазначає, що при умові належного роз`яснення йому усіх умов та наслідків цього договору, позивач не погодився б на його укладення. Позивач наполягає, що ознайомлювався із його змістом, проте мало що зрозумів з нього. Позивач вказує на те, що умовами спірного договору від 03 липня 2018 року № 800311 встановлено жорсткі обов`язки споживача (позивача), тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом відповідача, оскільки останній не несе будь-якої відповідальності за невиконання умов договору.
Так, у випадку розірвання договору за ініціативою учасника йому повертаються лише періодичні платежі, сплачені за договором, за вирахуванням відступного за відмову від договору у розмірі 2 (двох) періодичних платежів, розрахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на дату повернення, тобто не підлягають поверненню вступний внесок, внески в оплату послуг й страхові внески.
Вказує на той факт, що несправедливими є, зокрема, умови договору про визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві, або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору, що полягає у наступному.
Здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики полягає у тому, що під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Наголошує на відсутності законності у діяльності ТОВ "Авто Просто", відсутності згоди з умовами правочину, яка мала б мотивувати волевиявлення особи на його укладення. Вважає, що оспорюваний договір укладений під впливом обману.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати недійсними договір від 03 липня 2018 року № 800311 із усіма додатками, укладеного між ним та
ТОВ "Авто Просто", та договору доручення від 03 липня 2018 року № 800311, укладеного між ним та ТОВ "АТ Сервіс".
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір від 03 липня 2018 року
№ 800113 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі з усіма додатками до нього, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто". Визнано недійсним договір доручення
від 03 липня 2018 року № 800113, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "АТ Сервіс". Стягнуто з ТОВ "АТ Сервіс" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі
29 200,46 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що умови оспорюваного договору є несправедливими; цей правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, що є підставою для визнання його недійсним у цілому і застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення на користь позивача сплаченого ним комісійного платежу. Договір доручення є недійсним як похідний від договору, який визнаний судом недійсним.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Авто Просто" задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2019 року скасовано. У задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки у діях ТОВ "Авто Просто" відсутня нечесна підприємницька практика, так як умови укладеної угоди від 03 липня 2018 року № 800311 та додатки до неї містять детальний опис послуг, що надаються ТОВ "Авто Просто", із визначенням поточної ціни автомобіля та інших платежів, порядку зміни ціни, вибір марки та моделі автомобіля і процедури його отримання. Оскільки відсутні підстави для визнання недійсними договору від 03 липня 2018 року № 800311 із усіма додатками до нього, то відсутні правові підстави для визнання недійсним договору доручення від 03 липня 2018 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору передбачено надання відповідачу можливості збільшувати ціну без надання позивачу права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору, отже, відповідач використовує нечесну підприємницьку практику, що вводить споживача в оману, тим самим порушуючи норми статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, умови угоди щодо здійснення розрахунку щомісячного внеску, виходячи із поточної вартості автомобіля є несправедливими та неприйнятними, оскільки порушують права особи, як споживача послуг. До того ж, при укладенні спірного договору, відповідач не надав позивачу необхідну, доступну та достовірну інформацію про предмет договору та строки його виконання, у договорі використовуються неконкретизовані поняття (підміна понять), внаслідок чого позивача введено в оману щодо поняття товару, умов отримання, строків отримання бажаного автомобіля, чим порушено вимоги статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів".
Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи
Ухвалою судді Верховного Суду Сімоненко В. М. від 09 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У вересні 2019 року ТОВ "Авто Просто" подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_1, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Сімоненко В. М. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року № 2792/0/226-20 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу
№ 569/19293/18 (провадження № 61-14855св19) 11 листопада 2020 року призначено судді-доповідачеві Ступак О. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
03 липня 2018 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару у групі N 800311 з додатками №№ 1, 2, які є невід`ємними частинами угоди.
Предметом договору є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах "Автофонд", спрямованих на придбання автомобіля марки "КІА", модель "Sportagе", вартістю 608 343,00 грн, зі сплатою 120 внесків.
Відповідно до додатків № 1, № 2 до вказаного договору, сторони погодили, що учасник системи сплачує: винагороду за послуги, пов`язані зі включенням договору до системи "Автофонд" - 29 200,46 грн; періодичний платіж - 0,8333 %; щомісячну винагороду - 0,415 % + ПДВ; винагороду за послуги, пов`язані з передачею автомобіля учаснику - 3 % + ПДВ.
Також, 03 липня 2018 року між позивачем та ТОВ "АТ Сервіс" укладений договір доручення № 800311, предметом якого було зобов`язання сплатити повіреним
(ТОВ "АТ Сервіс") винагороду ТОВ "Авто Просто" у сумі 29 200,46 грн за рахунок довірителя ( ОСОБА_1 ). Наданий ТОВ "АТ Сервіс" рахунок оплачено
ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією від 03 липня 2018 року
№ 0.0.1075519856.1, призначення: "оплата винагороди згідно договору доручення
від 03 липня 2018 року № 800113".
Згідно з визначеннями, що містяться у договорі, поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється постачальником кожного місяця в останній робочий день місяця та є основою для розрахунку грошового розміру періодичних платежів та винагороди товариства, передбачених договором. Поточна ціна автомобіля може змінюватися протягом строку дії договору про адміністрування, що відповідно зумовлює зміну грошового розміру несплачених періодичних платежів та винагороди товариства.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 розділу 2 договору поточна ціна автомобіля є критерієм-основою для розрахунку розміру періодичних платежів, винагороди товариства, та інших платежів, передбачених договором, протягом всього строку існування групи.
Положеннями пункту 2.5 статті 2 розділу 2 договору, періодичні платежі та щомісячна винагорода, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля дійсної у місяці, в якому здійснювалась оплата, зараховуються як відсоток від поточної ціни автомобіля, та не підлягають перерахунку.
Із додатку № 1 до договору вбачається, що позивач зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 щомісячних внесків.
На виконання умов указаного договору позивач сплатив на користь відповідача через ТОВ "АТ Сервіс" 29 200,46 грн винагороди за послуги, пов`язані з включенням договору до системи "Автофонд" та формування групи, що сторонами не оспорюється.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 розділу 2 договору учасник, який належним чином виконує свої зобов`язання за цим договором, отримує автомобіль через визначені договором механізми надання права на отримання автомобіля.
Статтею 2 розділу 1 договору передбачено, що ТОВ "Авто Просто" зобов`язується надати учаснику послуги, у тому числі з організації передачі автомобіля у власність отримувача товару у порядку та строки, визначені договором. При цьому, відповідно до пункту 5.2 статті 5 розділу 2 договору, учасник може одержати право на отримання автомобіля, починаючи з першого розподілу товару. Максимальний строк набуття права на отримання автомобіля відповідає строку існування групи до якої включено учасника групи. Водночас ТОВ "Авто Просто" зобов`язане повідомити учасника про надання права на отримання автомобіля та повідомити строк та порядок оформлення документів отримувачем автомобіля для передачі товару.