Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 361/4357/17
провадження № 61-10053св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року у складі судді Дутчака І. М. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.
у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", ОСОБА_2, про заміну сторони у цивільній справі.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив замінити стягувача ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника ОСОБА_1 у цивільній справі № 2-2600/10 за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що 11 листопада 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість в розмірі 431 117,21 грн та судовий збір у розмірі 1 820,00 грн. На підставі цього рішення 05 вересня 2011 року банк отримав виконавчий лист № 2-2600/10, який ним було пред`явлено до виконання та на підставі якого відкрито виконавче провадження № 29252715. 20 червня 2017 року між заявником ОСОБА_1 і банком укладено договір про відступлення прав вимоги № 4583, за умовами якого банк відступив, а він набув право грошової вимоги до ОСОБА_2 за вказаним грошовим зобов`язанням, тому як новий кредитор (стягувач) він має бути замінений у цьому зобов`язанні в межах набутого права.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, замінено стягувача ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника ОСОБА_1 у цивільній справі № 2-2600/10 за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 20 червня 2017 року № 4583 як новий кредитор набув права грошової вимоги до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № 320, тому його заява про заміну сторони (стягувача) правонаступником ґрунтується на вимогах закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Броварського міськрайонного суду Київської області.
13 жовтня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2-2600/10 призведе до подвійного стягнення боргового зобов`язання на підставі одного правочину. Суд першої інстанції не надав належну оцінку наданим доказам про досудове врегулювання спору між сторонами. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили загальний об`єм суми вимоги. Відступлення права вимоги на користь фізичної особи суперечить вимогам законодавства.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, ухваленим у цивільній справі № 2-2600/10, з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № 320 в розмірі 431 117,21 грн і судовий збір у розмірі 1 820,00 грн.
05 вересня 2011 року на виконання вказаного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області стягувачу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" видано виконавчий лист про стягнення із боржника ОСОБА_2 зазначених сум заборгованості.
23 вересня 2011 року на підставі заяви ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Хуторним В. Ю. відкрито виконавче провадження № 29252715 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа № 2-2600/10, виданого судом 05 вересня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості в загальному розмірі 432 937,21 грн.
20 червня 2017 року на підставі результатів відкритих торгів (аукціону), проведених 28 квітня 2017 року Товарною біржею "Іннекс", оформлених протоком електронних торгів № UA-EA-2017-04-18000066-b від 01 червня 2017 року, з реалізації активів ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", зокрема права вимоги за кредитним договором № 320 від 03 квітня 2008 року, між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" і ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення прав вимоги № 4583 за вказаним вище кредитним договором.
Згідно із пунктом 2 вказаного вище договору новий кредитор ОСОБА_1 не раніше отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основним договором, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, сплати відповідної заборгованості від поручителів. Права кредитора за основним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги.
На підставі акту прийому-передачі за договором про відступлення прав вимоги від 20 червня 2017 року № 4583 ОСОБА_1 отримав, а ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" передало йому документи кредитної справи за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № 320, між сторонами проведено повний розрахунок за даним договором і сторони жодних претензій одна до одної не мають.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").