Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 523/13412/16-ц
провадження № 61-31631св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2010 року він та ОСОБА_3 на основі спільної часткової власності фізичних осіб створили приватне підприємство "Альстар" (далі - ПП "Альстар"), при цьому кожен вніс по 50 % грошових коштів до статутного фонду підприємства. Підприємство створене для отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності у сфері: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, складське господарство, вирощування зернових культур, технічних та решти культур.
Під час здійснення спільної господарської діяльності, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти на розвиток діяльності підприємства, під приводом придбання зерна, на загальну суму 1 850 000,00 дол. США, на підтвердження чого склала розписку. ОСОБА_1 активної участі в діяльності підприємства не приймав, однак, довіряючи відповідачу, здійснював фінансування підприємства, розраховуючи на його розвиток та прибуток.
Після того як позивач дізнався, що відповідач витратила отриману суму на власні потреби, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив повернути кошти, набуті без достатньої правової підстави у сумі 1 850 000,00 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 45 602 500,00 грн, а також судовий збір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_1 45 602 500,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 6 890,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до боргової розписки, ОСОБА_3 отримала кошти в загальному розмірі 1 850 000,00 дол. США, що складає на день подачі позову 45 602 500,00 грн. Зазначені грошові кошти відповідач зобов`язалась вносити на розвиток підприємства, господарської діяльності, придбання зерна та інше, однак не виконала взяті на себе зобов`язання до цього часу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 7 579,00 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що записи ОСОБА_3 не можна вважати борговою розпискою у розумінні статей 1046, 1047, 1049 ЦК України, оскільки вони не містять відомостей про отримання грошових коштів у борг відповідачем, зобов`язання про їх повернення та будь-які інші додаткові, узгоджені сторонами, умови. Установивши відсутність між сторонами договірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позову та відсутність підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України, для стягнення коштів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У січні 2018 року цивільна справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки розписці ОСОБА_3 ; не вирішив питання про повернення справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
У січні 2018 року ОСОБА_3 подала до суду заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що засновниками ПП "Альстар", код ЄДРПОУ 31431738, є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках. Керівником вказаного підприємства є ОСОБА_3, головним бухгалтером вказаного підприємства є ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 еквівалент 1 850 000,00 дол. США, з підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України, указуючи, що під час здійснення їхньої спільної господарської діяльності, відповідачка просила у нього грошові кошти на розвиток діяльності підприємства, під приводом придбання зерна, і отримала від нього грошові кошти на загальну суму 1 850 000,00 дол. США, на підтвердження чого написала розписку, яка міститься в матеріалах справи.
На підтвердження отримання грошових коштів, позивач надав суду записи ОСОБА_3 наступного змісту: "В роботі у ПП "Альстар" на 09.09.2013 року знаходиться 1 850 000 $ - 10 000 $ = 1 750 000 $. На 30.09.2013 р. 1 750 000 + 100 000 = 1 850 000 $ ОСОБА_3 підпис ОСОБА_4 підпис"
Згідно з висновком експерта від 09 листопада 2016 року № 396-П за результатами судової почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_3, виконаний в графі " ОСОБА_3 ", на аркуші паперу, який починається словами: "В роботе у ЧП "Альстар" на 02.09.2013 г находится..." та закінчується словом "... ОСОБА_4 " та підписом, виконаний самою ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.