1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


02 грудня 2020 року

м. Київ


справа № 751/1198/18

провадження № 61-5845св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України, Національна поліція України,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуДержавної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України на рішення Новозаводського районного суду

м. Чернігова від 17 жовтня 2018 року у складі судді Ченцової С. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій


У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України (далі - ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України), Національної поліції України про визнання незаконними та скасування наказів, зміну формулювання звільнення із займаної посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.


Позов обґрунтований тим, що позивач перебував з відповідачем ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України у трудових відносинах із 19 квітня по 24 листопада

2016 року та був незаконно звільнений на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, тоді як законною підставою для його звільнення є пункт 1 статті 40 КЗпП України, виходячи з попередження про його наступне скорочення, про яке він повідомлений роботодавцем 17 серпня 2016 року та поданих ним заяв про таке звільнення.


Так, 24 жовтня 2016 року позивач вкотре подав заяву про звільнення з посади, про виплату грошового утримання під час фактичного перебування на лікарняному та надання обов`язкової відпустки за фактично відпрацьований час, що передує звільненню.


05 грудня 2016 року позивачем із ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України отримано рекомендований лист від 25 листопада 2016 року № 0411920192416, у якому надіслані: лист від 24 листопада 2016 року № 4272; копії наказів ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 23 листопада 2016 року № 434, від 24 листопада

2016 року №216 о/с та трудова книжка серії НОМЕР_1 .


Згідно з листом від 24 листопада 2016 року № 4272 та копії наказу ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 24 листопада 2016 року № 216 о/с, позивача поінформовано, що за рішенням керівництва ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України ( ОСОБА_2 ), він звільнений із посади фахівця на підставі пункту 4

статті 40 КЗпП України через прогул без поважних причин.


Після ознайомлення із отриманими документами з`ясувалось, що під час звільнення роботодавцем допущено ряд порушень, зокрема: відповідно до листа

від 24 листопада 2016 року № 4272 позивача звільнено на підставі наказу ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 24 листопада 2016 № 215 о/с, із яким у цьому ж листі просили ознайомитись, проте в додатках до листа надано наказ № 216 о/с, наказ № 215 о/с не додано.


Запис про звільнення у трудовій книжці не відповідає вимогам пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: наказ прийнято

24 листопада 2016 року, а запис у трудовій книжці про звільнення - 24 жовтня

2016 року.


Позивач зазначає, що з жодним наказом про звільнення, про накладення дисциплінарного стягнення його не ознайомлено, жодних пояснень щодо "ймовірного на думку керівництва" вчинення дисциплінарного проступку керівництво ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від нього не отримувало та не бажало отримувати.


Крім того, перебуваючи на стаціонарному лікуванні із 19 вересня 2016 року, позивач безпідставно притягнутий 13 жовтня 2016 року до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Наказ від 13 жовтня 2016 року № 349 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності винесений без проведення належної ретельної перевірки та безпідставно не враховано медичні документи, які підтверджували поважність його відсутності на робочому місці. Неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці перешкоджало його працевлаштуванню, а тому, виходячи з вимог частини другої статті 235 КЗпП України, просить стягнути на його користь 52 066,24 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період

із 24 жовтня 2016 року по 03 березня 2018 року.


Із наказом від 23 листопада 2016 року № 434 про накладення дисциплінарного стягнення позивача не ознайомлювали та не повідомляли під розписку.


Незаконними діями відповідача була завдана моральна шкода, яка полягала у спричиненні порушення нормальних життєвих зв`язків, невпевненості у майбутньому. Внаслідок незаконного звільнення, не оплати лікарняних листків, заробітної плати, позивач змушений був позичати кошти у знайомих, щоб забезпечення себе засобами для існування. Моральні страждання посилювались постійним нервовим стресом, погіршенням стану здоров`я та пов`язаними з ним конфліктами у сім`ї та з оточуючими.


Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив визнати незаконними та скасувати накази ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України, а саме: накази

від 13 жовтня 2016 року № 349, від 23 листопада 2016 року № 434, від 24 листопада 2016 року № 216 о/с, здійснити відповідний запис у трудовій книжці, звільнивши його із займаної посади ВТП ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України в Чернігівській області згідно з чинним законодавством України, стягнути з ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 24 жовтня 2016 року до 03 березня 2018 року у розмірі 52 066,24 грн.


Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним наказ ДУ "ЦОП НПУ Національної поліції України від 24 листопада 2016 року № 216 о/с про звільнення ОСОБА_1 з підстав, визначених пунктом 4 статті 40 КЗпП України.


Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з пункту 4 статті 40

КЗпП України за прогул без поважних причин на пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.


Змінено дату звільнення ОСОБА_1 із 24 на 25 жовтня 2016 року.


Зобов`язано ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України змінити запис від 24 жовтня 2016 року № 2, внесений до трудової книжки ОСОБА_1 та внести запис про звільнення його з посади фахівця відокремленого територіального підрозділу в Чернігівській області із 25 жовтня 2016 року на підставі пункту 1 статті 40

КЗпП України. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення мотивоване тим, що звільнення позивача з підстав, зазначених у наказі

від 24 листопада 2016 року № 216 о/с, є протиправним, оскільки відбулося з порушенням вимог чинного трудового законодавства. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив із того, що трудову книжку надіслано позивачу у день звільнення - 24 листопада 2016 року, що підтверджується листом від 24 листопада 2016 року № 4272, направленим на адресу позивача.


Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2018 року скасовано у частині відмови у визнанні наказу ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 13 жовтня 2016 року № 349 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 " у частині оголошення догани ОСОБА_1 та визнанні наказу ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 23 листопада

2016 року № 434 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " та стягненні середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалено нове судове рішення.


Визнано незаконним наказ ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 13 жовтня 2016 року № 349 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 " у частині оголошення догани ОСОБА_1 .


Визнано незаконним наказ ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України

від 23 листопада 2016 року № 434 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".


Стягнуто з ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 25 жовтня 2016 року

до 03 березня 2018 року у розмірі 52 066,24 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.


Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за прогул, що мав місце 16 вересня

2016 року, не враховано наявність захворювання у ОСОБА_1, про яке він повідомляв роботодавця при прийомі на роботу та про наявність якого відображено в особовій справі, та не враховано наявність медичної довідки, яка підтверджує хворобливий стан позивача у той день, також не враховано, наявність заяв про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України які залишилися без розгляду.


Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги


У березні 2019 року ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова

від 17 жовтня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що по закінченню лікарняного, починаючи

із 25 жовтня 2016 року, позивач на роботі не з`являвся, керівництво ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України про свою відсутність не повідомляв, підтверджуючих документів своєї відсутності на робочому місці не надавав, що свідчить про грубе порушення трудової дисципліни. Крім того, обов`язок доводити ту обставину, що неправильне формулювання причин звільнення перешкоджало працевлаштуванню належить працівникові, що в подальшому виключає можливість застосування до спірних правовідносин статті 235 КЗпП України.


У доповненнях до касаційної скарги ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України зазначило, що відповідно до вимог частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті чи міськрайонного суду у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, проте судом першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач пропустив строк звернення до суду для вирішення трудового спору, доказів поважності причин пропуску цього строку позивачем не надано і не витребувано їх судом. Отже, строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з вимогою про зміну підстав та формулювання звільнення, визнання наказів незаконними, виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди має обчислюватися із 05 грудня 2016 року, перебіг якого відповідно закінчився 05 січня 2017 року, а позовну заяву подано

26 лютого 2018 року, тобто після спливу позовної давності.


Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи


Ухвалою судді Верховного Суду Сімоненко В. М. від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.


У травні 2019 року від ДУ "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України надійшли доповнення до касаційної скарги.


У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду відзив на касаційну скаргуДУ "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що касатором не зазначено будь-якої підстави порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, не наведено жодної норми законодавства, яка судами неправильно застосована чи не застосована до спірних питань взагалі, що і слугувало винесенню неправильного рішення.


Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року зазначену справу призначено до судового розгляду.


У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Сімоненко В. М. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року № 2792/0/226-20 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу

751/1198/18 (провадження № 61-5845св19) 10 листопада 2020 року призначено судді-доповідачеві Ступак О. В.



Позиція Верховного Суду


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.


Встановлені судами обставини


Наказом Національної поліції України від 16 листопада 2015 № 76 "Про затвердження тимчасового штату Державної установи" затверджено тимчасовий штат ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України та введено посади фахівців 11 та 1 категорій відокремлених територіальних підрозділів.


Наказом ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України від 18 квітня 2016 року № 60 о/с ОСОБА_1 призначено до відокремленого територіального підрозділу в Чернігівській області ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України із 19 квітня

2016 року фахівцем із випробувальним терміном три місяці.


Наказом Національної поліції України від 01 серпня 2016 року № 657 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" затверджено штат ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України та створено відокремлений територіальний підрозділ у Чернігівській області (на правах відділу). Відповідно до вказаного наказу скасовується тимчасовий штат ДУ "ЦОП НПУ" Національної поліції України та скорочуються всі посади.


................
Перейти до повного тексту