ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 442/475/17
провадження № 61-44311св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Трускавецький Роман Степанович, на постанову апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") про визнання договорів недійсними.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 20 грудня 2005 року між нею та ПАТ КБ "Надра" укладено кредитний договір № 1143/05-Ф та додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 1143/05-Ф від 20 грудня 2005 року, відповідно до умов яких банк надав кредит у розмірі 26 550 доларів США зі сплатою 12 процентів річних на строк до 18 грудня 2020 року.
У забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" 21 грудня 2005 року укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м.
24 вересня 2014 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" укладено додатковий договір "Про внесення змін та доповнень № 2 до вказаного кредитного договору, яким змінено відсоткову ставку на 15,6 процентів річних, строк кредитування - до 18 грудня 2025 року та порядок оплати на - ануїтетну форму розрахунку щомісячного платежу.
Позивач вказала, що під час укладення кредитного договору та додаткових угод до нього ПАТ КБ "Надра", використовуючи нечесну підприємницьку практику, зазначило, що кредитні кошти можливо отримати лише у валюті у зв`язку із вичерпанням ліміту кредитного портфелю у гривні.
Пославшись на порушення відповідачем статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", ОСОБА_1 просила визнати недійсними кредитний договір № 1143/05-Ф та додаткову угоду № 1 до цього кредитного договору зі змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором № 2 до вказаного кредитного договору; застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з ПАТ КБ "Надра" на її користь 14 939,17 доларів США у відшкодування всього отриманого ПАТ КБ "Надра" на виконання умов кредитного договору; застосувати наслідки вчинення правочину під впливом обману та стягнути з ПАТ КБ "Надра" на її користь 814 340,50 грн у відшкодування подвійного розміру збитків у зв`язку із укладенням кредитного договору; визнати недійсним договір іпотеки, укладений сторонами 21 грудня 2005 року, зареєстрований у реєстрі за № 4487, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 1 до договору іпотеки; застосувати наслідки недійсності правочину, знявши заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2017 року, ухваленим у складі судді Крамар О. В., позов задоволено частково.
Визнано недійсними кредитний договір № 1143/05-Ф та додаткову угоду № 1 до цього кредитного договору зі змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором № 2 до кредитного договору № 1143/05-Ф від 20 грудня 2005 року, укладені ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра".
Стягнено з ПАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_1 807 340,50 грн у відшкодування всього отриманого ПАТ КБ "Надра" на виконання умов кредитного договору.
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" 21 грудня 2005 року, зареєстрований у реєстрі за № 4487, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 1 до договору іпотеки.
Знято заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м.
У іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, укладаючи кредитний договір, ПАТ КБ "Надра" ввів у оману ОСОБА_1 щодо істотних умов договору, ототожнюючи властивості долара США як засобу платежу при розрахунках у гривні їх загальною ознакою "гроші".
Суд першої інстанції вказав, що пропонування до вільної реалізації валюти в якості засобу платежу, щодо обігу якої існують обмеження, та недостовірне повідомлення про відсутність можливості кредитування у гривні, за визначенням частини третьої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" є забороненими формами підприємницької практики, що вводить в оману стосовно основних характеристик послуги кредитування, таких як наявність кредитування у гривні, переваги валютного кредитування, методів використання отриманої в кредит валюти при можливості вчинення розрахунків лише у гривні, очікуваних результатів споживання послуги ПАТ КБ "Надра", прав ОСОБА_1 . Будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, є нечесною підприємницькою практикою.
Також суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 4.3.18 кредитного договору № 1143/05-Ф та пунктом 2 додаткової угоди № 1 встановлено зобов`занняОСОБА_1 сплатити комісію у сумі, еквівалентній 200 доларам США, за управління кредитом та зобов`язання щомісячно сплачувати за управління кредитом 0,3 процента від суми залишку заборгованості за кредитом протягом всього терміну користування кредитними коштами.
Вважав, що умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів", є нікчемною. Відтак, компенсація сукупних послуг банку, що супроводжують кредит, у вигляді комісій за рахунок позивача, є незаконною.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 квітня 2017 року заяву ПАТ КБ "Надра" про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2017 року залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2017 року стягнено з ПАТ КБ "Надра" в дохід держави 1 600 грн судового збору.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Надра" задоволено, заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суму сплаченого ПАТ КБ "Надра" судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 992,74 грн компенсовано за рахунок держави.
З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову суд апеляційної інстанції не погодився з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 перед укладенням договору отримала від банку інформацію згідно із вимогами чинного на момент укладення правочинів законодавства України, зокрема, Закону України "Про захист прав споживачів", сторони погодили істотні умови, форму та зміст правочинів, що відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому відсутні підстави для визнання правочинів недійсними. Позивач не довела, що банк використовував нечесну підприємницьку практику.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що під час укладення кредитного договору № 1143/05-Ф та додаткової угоди № 1 "до кредитного договору № 1143/05-Ф від 20 грудня 2005 року" ПАТ КБ "Надра" не міг керуватися у своїй діяльності Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (далі - Правила), оскільки такі Правила затверджені постановою правління Національного банку України 10 травня 2007 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Трускавецький Р. С., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2018 року скасувати і залишити в силі заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для визнання правочинів недійсними, оскільки під час укладення договору банк ввів позивача в оману, що свідчить про нечесну підприємницьку практику. Апеляційний суд порушив норми матеріального права, закріплені у Законі України "Про захист прав споживачів".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
Судом апеляційної інстанції установлено, що 20 грудня 2005 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м.
20 грудня 2005 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" укладено кредитний договір № 1143/05-Ф та додаткову угоду № 1 до цього кредитного договору, відповідно до умов яких банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 26 550 доларів США зі сплатою 12 процентів річних на строк до 18 грудня 2020 року.
Пунктом 1.2 кредитного договору визначено, що цільове використання кредиту -проведення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири.
У забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" 21 грудня 2005 року укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м.
24 вересня 2014 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № 1143/05-Ф від 20 грудня 2005 року, яким змінено відсоткову ставку на 15,6 процентів річних, строк кредитування -
18 грудня 2025 року та порядок оплати - на ануїтетну форму розрахунку щомісячного платежу.
24 вересня 2014 року сторонами погоджено зміни до договору іпотеки
від 21 грудня 2005 року, про що укладено договір про внесення змін № 1 до договору іпотеки.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України у цій же редакції Кодексу під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі змістом частини першої статті 627, частини першої статті 628 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.