ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 692/403/17
провадження № 61-4428св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Жорнокльовівська сільська рада Драбівського району Черкаської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 5 лютого 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В обґрунтування позову вказувала, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,6072 га, розташованої на
АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є користувачем суміжної земельної ділянки. З березня 2007 року відповідач протиправно захопила частину її земельної ділянки площею 0,055 га і користується нею до цього часу.
Позивач зазначала, що вона зверталась до Жорнокльовівської сільської ради Драбівського району Черкаської області (далі - Жорнокльовівська сільська рада) з метою відновлення її прав на вказану земельну ділянку, однак комісія сільської ради 14 травня 2015 року фактично встановила лише факт протиправних дій ОСОБА_2, але ніяких дій з відновлення її порушених законних прав та інтересів не вчинила.
За таких обставин позивач просила зобов`язати ОСОБА_2 повернути їй земельну ділянку площею 0,055 га, розташовану на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 10 липня 2017 року залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Жорнокльовівську сільську раду.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2018 року, ухваленим у складі судді Черпурного О. П., позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,055 га, розташовану на АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до довідки Жорнокльовівської сільської ради № 92 від 24 березня 2017 року земельна ділянка ОСОБА_1 не відповідає її розміру за даними державного акта на 0,055 га по межі із земельною ділянкою ОСОБА_2 . Тому суд першої інстанції вважав доведеним факт порушення права позивача діями відповідача.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 5 лютого 2019 року задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, скасовано рішення Драбівського районного суду Черкаської області
від 12 листопада 2018 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що, розглядаючи справу, суд першої інстанції не досліджував технічну документацію з виготовлення державних актів сторін, не дослідив акти відведення земельних ділянок на місцевості (в натурі) і акти про встановлення межових знаків між суміжними земельними ділянками, не встановив конфігурацію та межі земельних ділянок сторін, тому дійшов передчасного висновку про задоволення позову.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що її права власника земельної
ділянки були порушені саме ОСОБА_2, а не іншими суміжними землекористувачами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною
скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Черкаської області від 5 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2018 року.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду про недоведеність факту порушення її прав, оскільки такий факт підтверджується довідкою Жорнокльовівської сільської ради № 92 від 24 березня 2017 року, якою встановлено факт зменшення земельної ділянки позивача на 0,055 га по межі із земельною ділянкою відповідача. Крім того, встановлені цією довідкою обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На думку заявника, апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,32 га, а фактично у її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,38 га, що також підтверджує факт користування відповідачем частиною земельної ділянки ОСОБА_1 .
Позиція інших учасників справи
У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому послався на безпідставність її доводів та відповідність висновків апеляційного суду нормам матеріального і процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У травні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 629724, виданого Драбівським районним відділом земельних ресурсів 29 серпня 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,6072 га з кадастровим номером 7120683800:01:001:0020, розташованої на АДРЕСА_1 . Згідно з описом меж земельної ділянки, вона межує із земельною ділянкою ОСОБА_2, а також із земельними ділянками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та землями Жорнокльовівської сільської ради.
З довідки Жорнокльовівської сільської ради № 92 від 24 березня 2017 року суди встановили, що 14 травня 2015 року комісією сільської ради проведено обмір земельної ділянки ОСОБА_1 і встановлено, що ця земельна ділянка не співпадає у розмірах з державним актом на 0,055 га по лінії розмежування із земельною ділянкою ОСОБА_2 .
З акта комісії сільської ради, складеного за участю позивача 14 травня
2015 року, суди встановили, що 14 травня 2015 року проведено обмір земельних ділянок позивача та відповідача; відновлення меж суміжних ділянок проводилось згідно державного акта ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 державного акта не надала; сторони не згодні з відновленням меж. Комісією запропоновано сторонам звернутися за вирішенням питання відновлення меж.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 5 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.