Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 756/7622/18
провадження № 61-8344св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю,
Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - комплекс відпочинку "Пуща-Водиця" Держаного управління справами,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року у складі судді Луценка О. М. та на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А, Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У червні 2018 року комплекс відпочинку "Пуща-Водиця" Держаного управління справами (далі - КВ "Пуща-Водиця" ДУС) звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення плати за користування будинком.
В обґрунтування позовних вимог КВ "Пуща-Водиця" ДУС посилався на те, що з січня 2015 року ОСОБА_1 користується будинком АДРЕСА_1 на підставі договорів користування № 12-15, № 12-16, № 12-17,
№ 12-18.
З 01 січня 2016 року відповідач частково сплачував плату за користування будинком, встановлену договорами. Проте в подальшому утворилася заборгованість, яку у добровільному порядку відповідач сплатити відмовляється.
Посилаючись на зазначене, з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 90-91, 180-181, т. 1), остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КВ "Пуща-Водиця" ДУС плату за користування будинком у розмірі 361 691,05 грн та пеню у розмірі 93 125,37 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого
2020 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КВ "Пуща-Водиця" ДУС плату за користування будинком у розмірі 361 691, 05 грн та пеню у розмірі 93 125,37 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивовано тим, що при укладенні договорів на користування будинком сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, у тому числі ціни договору, інших платежів та пені.
ОСОБА_1 не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у результаті чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, у зв`язку зі збитками, завданими невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, у позивача також виникло право на стягнення неустойки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 травня 2020 року представник ОСОБА_2, діючий в інтересах
ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, в якій, із урахуванням заяви про усунення недоліків, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У серпні 2020 року справа № 756/7622/18 надійшла до Верховного Суду.
У вересні 2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року зупинено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки судами застосовано до спірних правовідносин положення глав ЦК України щодо врегулювання питання найму (оренди) житла, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Правильний вибір норм матеріального права є визначальним при вирішенні справи по суті з урахуванням того, що позивач є державною організацією, єдиним засновником якого є Державне управління справами, яким було надано відповідачу та членам його сімʼї в строкове користування житло саме державної форми власності.
Крім того, судами повно та всебічно не досліджено обставини справи, оскільки
31 грудня 2003 року між сторонами укладено договір оренди будинку площею
85 кв. м, протягом дії якого відповідач здійснив реконструкцію, перебудову та добудову будинку, у результаті чого загальна площа приміщень збільшилася та становила 142,8 кв. м.
Судами не звернуто належної уваги та не досліджено докази у справі, зокрема, листи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, відповідно до якого у власності КВ "Пуща-Водиця" ДУС знаходиться 85,0 кв. м будинку № 12 введених в експлуатацію, на решту площі будинку акт вводу в експлуатацію відсутній.
Зазначене свідчить, що позивач не є власником всієї площі будинку у розмірі
142,8 кв. м, а тому не може бути наймодавцем вказаного майна та нараховувати плату за користування будинком понад площу, яка йому належить.
Судами також не враховано, що ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати найму житла відповідно до розміру будинку площею 85,0 кв. м.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2020 року КВ "Пуща-Водиця" ДУС подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що посилання касаційної скарги щодо проведення відповідачем реконструкції будинку, в результаті чого збільшилася його площа, є безпідставними, оскільки докази проведення таких дій подано лише під час судового засідання, тобто з порушенням строків подачі доказів, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Висновки судів про задоволення позову є обґрунтованими та законними, оскільки відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договорами оренди житла.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 грудня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Державного управління справами із заявою № 408/1 про надання дозволу на укладання договору оренди будинку № 12 , у якому він проживав із 1997 року та який входить до складу будинку відпочинку "Пуща-Водиця" ДУС з правом реконструкції, перебудови та добудови самого будинку та присадибних будівель. (а. с. 60, т. 1)
31 грудня 2003 між будинком відпочинку "Пуща-Водиця" ДУС та ОСОБА_1 укладено договір на оренду приміщень, відповідно до якого позивач надає, а відповідач приймає в платне строкове володіння та користування дачний будинок, загальною площею 85 кв. м, в тому числі житловою - 57 кв. м, з прилеглою прибудинковою територією 240 кв. м, який знаходиться на балансі Державного підприємства будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами (а.с. 55-59, т. 1).
Відповідно до розділу 5 вказаного договору орендар має право з письмово дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого приміщення, здійснювати його поліпшення, проводити його поточний та капітальний ремонт, реконструкцію.
Вартість зроблених орендарем поліпшень, які не можна відокремити від орендованого приміщення без нанесення йому істотної шкоди під час виконання поточного чи капітального ремонту, його реконструкції за наявності дозволу орендодавця на проведення таких робіт, підлягає відшкодуванню орендодавцем або за згодою сторін цього договору може бути направлена на компенсацію орендної плати орендаря. (а. с. 56, т. 1)
Відповідно до п. 8 цього договору в разі проведення орендарем поліпшень під час поточного чи капітального ремонту, реконструкції приміщень при умові наявності письмового дозволу орендодавця, за рахунок чого вартість дачного будинку збільшується, сторони погоджуються, що це не зумовлює збільшення розміру орендної плати. (а. с. 57, т. 1)
Відповідно до акту від 31 грудня 2003 ОСОБА_1 прийняв у тимчасове користування під матеріальну відповідальність житловий будинок АДРЕСА_1, (а. с. 61, т. 1).
19 січня 2004 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Агроюмекс" укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт. (а. с. 199-200, т. 1) Також узгоджено довідку про розрахунок та вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт. (а. с. 201-224, т. 1)
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року у справі № 22-2516 визнано недійсним договір оренди приміщень від 31 грудня 2003 року № 9, укладений між будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами та ОСОБА_1, за яким в платне строкове володіння ОСОБА_1 передано дачний будинок загальною площею загальною площею 85 кв. м, в тому числі житловою 57 кв. м з прилеглою прибудинковою територією 240 кв. м та припинити дію цього договору на майбутнє (а.с. 160-164, т. 1).
Відповідно до листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 25 травня 2009 року
№ 20940 у власності КВ "Пуща-Водиця" ДУС знаходиться 85,0 кв. м будинку № 12 введених в експлуатацію, на решту немає акта вводу в експлуатацію (а.с. 67, т. 1).
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звертався до керівника ДУС із заявою, у якій просив врахувати при визначені розміру орендної плати за користування будинком виходячи з його площі 85 кв. м, оскільки збільшення такої площі відбулося за рахунок реконструкції, проведеної ОСОБА_1, на підставі інвестиційного договору, укладеного 06 лютого 2009 року між ним та КВ "Пуща-Водиця" ДУС. (а. с. 70-71, т. 1)
Між КВ "Пуща-Водиця" ДУС та ОСОБА_1 укладено договір користування будинком № 12-16 від 01 січня 2016 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу в користування будинок
АДРЕСА_1 , загальною площею 142,8 кв. м, що складається з
3-х кімнат. Ціна договору та проживання становить 287 313,30 грн. Вартість проживання в місяць становить 23 942,80 грн. Крім того, стороною відповідача сплачується плата за комунальні послуги згідно показників лічильника по факту використання. (а.с. 18-21, т. 1).
Відповідно до листа Київського міського бюро технічної інвентаризації Київської міської ради від 06 вересня 2016 року № 11614 за даними матеріалів технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 31 липня 2007 року, загальна площа приміщень будинку АДРЕСА_1 становить 142,8 кв. м.
В інвентаризаційній справі на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 , немає документів про прийняття в експлуатацію будинку № 12 (а. с. 68, т. 1).
Між КВ "Пуща-Водиця" ДУС та ОСОБА_1 укладено договір користування будинком № 12-17 від 01 січня 2017 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу в користування будинок
АДРЕСА_1 , загальною площею 142,8 кв. м, що складається з 3-х кімнат та інше майно, яким обладнано та укомплектовано і приміщення комплексу. Ціна цього договору на проживання становить 321 871,20 грн. Вартість проживання в місяць становить 26 822,60 грн. Термін дії договору до 31 грудня 2017 року (а.с. 14-17, т. 1).
Згідно з технічним паспортом на дачний будинок № 12 , виготовленим 16 листопада 2017 року, об`єкт самочинно реконструйовано. Документи на землю не надано.
(а. с. 236-241, т. 1)
Між КВ "Пуща-Водиця" ДУС та ОСОБА_1 укладено договір користування будинком № 12-18 від 02 січня 2018 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу в користування будинок
АДРЕСА_1 , загальною площею 142,8 кв. м, що складається з 3-х кімнат та інше майно, яким обладнано та укомплектовано і приміщення. Ціна цього договору на проживання на шість місяців становить 167 361,60 грн. Вартість проживання в місяць становить 27 893,60 грн. Згідно з п. 5.3 договору при простроченні ОСОБА_1 плати за користування приміщеннями, фактично спожиті енергоресурси та комунальні послуги понад 30 календарних днів позивач має право вимоги на сплату їй відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, сплата якої затримується, за кожний календарний день прострочення. (а.с. 7-13, т. 1)
02 травня 2018 року позивач звертався до відповідача з повідомленням про припинення дії договору, у якому зазначено, що з 01 січня 2016 року відповідач сплачував оренду плату частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 210 933,45 грн. Крім того, протягом 4-х місяців 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 94 970,40 грн. У зв`язку з чим просив звільнити приміщення будинку АДРЕСА_1, загальною площею 142,8 кв. м протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення та здійснити плату за користування будинком у розмірі
305 903,85 грн з 01 січня 2016 року до 01 травня 2018 року (а.с. 40, т. 1).
05 травня 2018 року ОСОБА_1 звертався до директора КВ "Пуща-Водиця" ДУС із заявою, у якій просив провести перерахунок за користуванням будинком № 12 за 2015-2017 роки відповідно до його загальної площі 85,0 кв. м, посилаючись при цьому на укладений між сторонами договір № 12 про участь у реконструкції (інвестиційна угода від 06 лютого 2009 року).
У липні 2018 року ОСОБА_1 звертався до директора КВ "Пуща-Водиця" ДУС із заявою, у якій просив створити комісію для прийняття на баланс поліпшень, які були зроблені ним протягом 2004-2009 років, створити комісію з метою введення в експлуатацію реконструйованого з добудовою об`єкту будинку № 12 згідно з інвестиційним договором від 06 лютого 2009 року № 12. (а. с. 73, т. 1)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
№ 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржувані судові рішення не відповідають вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права