ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 814/702/17
адміністративне провадження № К/9901/12505/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2018р. (суддя - Біоносенко В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019р. (судді - Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецька І.О.)
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили:
визнати неправомірною відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Копищанської сільської ради Олевського району Житомирської області;
зобов`язати відповідача надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017р. та постановою Верховного Суду від 07.02.2019р., позов задоволено.
26.03.2018р. відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р.
В обґрунтування заяви посилався на отриману від відділу в Олевському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області інформацію, яка міститься у "Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП "Перемога" Копенищанської сільської ради Олевського району Житомирської області, "Технічному звіту по корегування крупномасштабного обслідування ґрунтів хмелерадгоспу "Перемога" с. Копище Олевського району Житомирської області" про те, що по масиву земельних ділянок, на які претендують позивачі згідно матеріалів "Проектно-технічній документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП "Перемога" на території Копищенської сільської ради Олевського району Житомирської області (2005 ТОВ "Гео-Бізнес") визначення категорії земель (відповідно до Класифікатора земель) не проводилось.
Разом з тим, частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що до компетенції відповідача віднесено передачу у власність земельних ділянок лише сільськогосподарського призначення державної власності. Проте, як вбачається з листа відділу в Олевському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області категорії спірних земельних ділянок не визначені, а отже і не встановлено певного правового режиму. Відповідач вважає, що за відсутності правового режиму щодо спірних земельних ділянок у Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області відсутні повноваження на надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так як це буде суперечить чинним положенням Основного закону.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2018р., яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019р., у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановляючи ухвалу про залишення заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами без задоволення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що хоча обставина про належність спірних земельних ділянок до відповідної категорії земель є істотною для правильного вирішення цієї справи і відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України відповідач наділений повноваженням розпорядження лише земельними ділянками сільськогосподарського призначення так як розпорядження земельними ділянками іншого призначення віднесено до компетенції інших органів державної влади - Кабінету Міністрів України та місцевих державних адміністрацій, проте зазначена обставина не є новою у цій справі, оскільки під час розгляду справи відповідач вже посилався на те, що зазначені земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду. Зазначена відповідачем обставина не є нововиявленою, а лише не доведена відповідачем під час судового розгляду.
Суди виходили з того, що посилання відповідача на те, що про невизначений статус земельних ділянок, відсутність у них статусу земель сільськогосподарського призначення, а за таких обставин і відсутності у нього повноважень на розпорядження ними, відповідач дізнався лише з листа відділу в Олевському районі, при цьому не знав, не міг знати раніше, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки питання належності земельних ділянок, щодо яких позивачі звертались, як до земель сільськогосподарського призначення, а також наявності чи відсутності у ГУ Держгеокадастру у Житомирської області повноважень на розпорядження цими земельними ділянками, відповідач мав можливість та зобов`язаний був з`ясувати ще під час розгляду заяв позивачів про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою.
При цьому суди виходили з того, що відділ в Олевському районі є структурним територіальним підрозділом відповідача, про що навіть свідчить його назва - відділ в Олевському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, листування ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з цим відділом, яке відповідач вважає нововиявленими обставинними, є по суті його листування самим с собою. Станом на час розгляду справи по суті, вся інформація щодо статусу земельних ділянок, невизначеності їх статусу, у відповідача була в наявності, але він не надав цих доказів та аргументів до суду.