ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа №127/147/17-а, адміністративне провадження №К/9901/38639/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2017р. (суддя - Сичук М.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. (судді - Загороднюк А.Г., Драчук Т.О., Полотняк Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У січні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати дії відповідача протиправними в частині встановлення довічного щомісячного грошового утримання в меншому розмірі, без урахування часу роботи на посаді державного службовця; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, час роботи на посаді державного службовця спеціаліста 1 категорії з 20.07.1992р. по 20.03.1996р., що становить 3 роки 8 місяців; зобов`язати відповідача здійснити з 05.10.2016р. перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 17.10.2016р. вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% заробітної плати за стаж на посаді судді 20 роки 6 місяців 13 днів. Вважає, що при призначенні та обчисленні розміру їй довічного грошового утримання, пенсійним органом не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме: періоду роботи на посаді державного службовця - спеціаліста 1 категорії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці в частині встановлення довічного щомісячного грошового утримання в меншому розмірі, без урахування часу роботи на посаді державного службовця.
Зобов`язано відповідача зарахувати до стажу роботи позивачу на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посаді державного службовця спеціаліста 1 категорії з 20.07.1992р. по 20.03.1996р., що становить 3 роки 8 місяців.
Зобов`язано відповідача здійснити з 05.10.2016 року перерахунок довічного грошового утримання позивачу у розмірі 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що стаж роботи позивача на посаді судді визначений відповідно до норм чинного законодавства, такий стаж не перевищує 20 років, а тому призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 80% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідає нормам закону.
При цьому звертає увагу на те, що на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді та на даний час відсутні чинні норми законодавства, які би враховували до стажу судді інший стаж, ніж визначений статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII, та вважає, що зарахування до стажу роботи судді період роботи на посаді державного службовця, а саме: спеціаліста І категорії, суперечить чинному законодавству.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 20.07.1992р. по 20.03.1996р. працювала на посаді державного службовця - спеціаліста 1 категорії Арбітражного суду Вінницької області, з 20.03.1996р. по 03.10.2016р. на посаді судді Арбітражного суду Вінницької області та Господарського суду Вінницької області.
Указом Президента України від 29.09.2016р. № 424/216 звільнена з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
17.10.2016 р. позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця з заявою про призначення їй щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та на довічне щомісячне грошове утримання, стаж позивача становить 24 роки 2 місяці 13 днів, з яких 20 років 6 місяців 13 днів - безпосередньо на посаді судді та 3 роки 8 місяців - на посаді державного службовця, а саме: спеціаліста І категорії арбітражного суду Вінницької області (а.с.18).
Згідно листа від 16.12.2016р. №342/Г-1, управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниця, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді, з обчислення стажу на посаді судді 20 років 6 місяців 15 днів, з 04.10.2016р., без врахування стажу роботи на посаді державного службовця (а.с.9).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Судами встановлено, згідно відомостей з трудової книжки, та розрахунку стажу судді позивача станом на 03.10.2016р., крім стажу роботи на посаді судді - 20 років 6 місяців 13 днів, позивач має стаж роботи на посаді спеціаліста І категорії арбітражного суду Вінницької області - 3 років 8 місяців, а всього - 24 років 2 місяців 13 дні.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, період роботи позивача на посаді спеціаліста І категорії арбітражного суду Вінницької області, підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% від суддівської винагороди.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних доводів та передбачених законом підстав.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
На момент виходу позивача у відставку та призначення їй щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIIІ.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIIІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.