ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2020 року
Київ
справа №826/26133/15
адміністративне провадження №К/9901/16832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду від 30.05.2017 (судді Олендер І.Я., Борисенко І.В., Приходько І.В.) у справі № 826/26133/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" (далі - позивач, ТОВ "Рекламна агенція Вайт") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2015 №29526552207 та № 29626552207.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 залишено без змін.
ТОВ "Рекламна агенція Вайт" звернулося до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.05.2017 у справі № 826/26133/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень з підстави, що передбачена пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві відповідач просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016, та задовольнити позовні вимоги.
У зв`язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Васильєвої І.А. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
В якості підстав для перегляду судового рішення за пунктом першим частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження зазначеного надає копії судових рішень цього ж суду від 02.02.2017 у справі № 815/5013/15, від 14.12.2016 у справі № 2а/1570/3523/2012, від 13.03.2017 у справі № 820/3658/16, прийнятих за подібних обставин та предмета спору. Також, позивачем надано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 у справі № 812/8428/13-а, від 14.09.2016 у справі № 802/908/15-а, від 06.07.2016 у справі № 826/3903/15 та від 16.03.2017.
Суди попередніх інстанцій установили, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рекламна агенція Вайт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Смарт-Сейл", ТОВ "Еліт Консалтинг Груп" та ТОВ "Глобалтрейд Груп" за період з 01.01.2014 по 31.05.2015 за результатом якої складено акт від 10.07.2015 № 177/26-55-22-07/37956783.
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік всього у сумі 141 678 грн., пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 157 421 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 29626552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 196 766 грн (за основним платежем 157 421 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 39 355 грн); № 29526552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 177 098 грн (за основним платежем 141 687 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 35 420 грн).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.
У справі, що розглядається, колегія суддів суду касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, погодилася з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) поширюються на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження проводиться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників. В даному випадку кримінальні провадження були порушення стосовно посадових осіб контрагентів позивача, а не стосовно самого позивача, відтак в контексті даної справи положення пункту 86.9 статті 86 ПК України не розповсюджується на позивача та у податкового органу були відсутні перешкоди для винесення податкових повідомлень-рішень стосовно ТОВ "Рекламна агенція Вайт".
Так, у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 у справі № 812/8428/13-а, від 14.09.2016 у справі № 802/908/15-а, від 06.07.2016 у справі № 826/3903/15 та від 16.03.2017 суд прийшов до висновку, що зі змісту положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України слідує, що положення вказаної статті застосовується у випадку, коли перевірка призначена в рамках кримінального провадження, яке розпочато стосовно посадових осіб юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, що перевіряються.
В рішенні Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 у справі № 815/5013/15, зазначено, що перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого з ОВС Головного слідчого управління СБУ від 31 березня 2015 року, в рамках кримінального провадження № 22014000000000515, а отже матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.